ТЕМА 2. ДІЇ ПІД ЧАС ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖ У БАГАТОПОВЕРХОВОМУ БУДИНКУ, ПРИВАТНОМУ БУДИНКУ. СПОСОБИ ЗАХИСТУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ ВІД ЧАДНОГО ГАЗУ

Мета: ознайомити учнів з рекомендаціями щодо дій людини в умовах пожежі та способами захисту органів дихання від чадного диму; узагальнити знання про причини виникнення пожеж; виховувати почуття відповідальності за своє життя та життя інших людей.

Хід бесіди.

І. Повідомлення теми та мети бесіди.

ІІ. Основний матеріал бесіди.

Чим небезпечна пожежа. Довідка рятувальників.

Пожежа супроводжується низкою характерних явищ (факторів), які створюють реальну небезпеку для життя і здоров'я людей.

Внаслідок впливу підвищеної температури люди можуть одержати опіки поверхні тіла, органів дихання і зору. Будівельні конструкції можуть втратити: свою несучу здатність, ворушитися і, таким чином,, травмувати людей чи привести до летального результату.

Дим, будучи суспензією дрібних часток незгорілих твердих матеріалів і крапель рідин у газових, потоках продуктів горіння, викликає інтенсивне роздратування слизових оболонок органів дихання і зору. Крім того, оптична щільність диму така, що буквально через кілька хвилин після початку пожежі усередині будинку або приміщення, для людей,, які там знаходяться, втрачається візуальний контакт із навколишнім простором., що значно ускладнює їхню безпечну евакуацію.

З огляду на особисту участь у процесі горіння кисню, на пожежах, особливо усередині будинків і приміщень, спостерігається його знижена концентрація, що призводить, до кисневого голодування, гіпоксії, порушенню координації рухів.

Найнебезпечнішим фактором пожежі, виходячи за масштабності його впливу (із нашими і закордонними оцінками вія призводить до загибелі 50—.80% від загальної кількості жертв пожеж) є отруєння токсичними продуктами горіння. До так званих класичних продуктів горіння, що при-сутні практично на будь-якій, пожежі, відносяться оксиди вуглецю (вугле-кислий і чадний гази). Небезпека останнього полягає в, тім, що він. взаємодіє з гемоглобіном крові в 200—300 разів інтенсивніше, ніж, кисень, практично відтинаючи його надходження в організм.. На жаль, у зв'язку із широким використанням, полімерних синтетичних матеріалів, на сучасних пожежах можуть бути присутні і значно більш небезпечні продукти горіння. Наприклад, продуктом, термічного розкладання поролону є ціанід водню, чи як його ще називають -  «синильна, кислота», смертельно небезпечна концентрація якої для, людини складає усього 0,2 г/м³.

У разі пожежі обов'язково необхідно враховувати ці небезпечні фактори та механізм, їхнього впливу на, людину.

Дії під час виникнення пожеж у багатоповерховому будинку, приватному будинку

Якщо виникла пожежа, то після виклику пожежної охорони, необхідно попередити про це усіх, хто знаходиться, поряд, після: чого евакуйовуватися самому та за можливості допомогти в евакуації іншим:, особливо особам похилого віку та дітям, запобігаючи при цьому виникненню паніки.

З метою обмеження циркуляції повітря, яка здатна збільшити швидкість горіння, перед тим як вийти, зачиніть за собою всі двері, Якщо дозволяє час, перекрийте газ та відключіть електрику, але пам'ятайте, що в першу чергу завжди необхідно терміново залишати активну зону горіння, тобто місця в районі пожежі,, де є задимлення та, підвищена температура.

Якщо пожежа, виникла в приміщеннях над вашим, і безпосередньої загрози для вас не спостерігається, то бажано здійснити запобіжні заходи щодо зниження можливих втрат від води, яку проливають в процесі гасіння пожежі. Для цього необхідно відключити усі електроприлади, а краще повністю знеструмити приміщення,, відсунути: від стін меблі, прикрити великогабаритні предмети,, обладнання, речі поліетиленовою плівкою, ковдрами тощо.

Значно   гірше,   якщо   пожежа   виникла   в приміщеннях або поверхах під вашим. Тоді, зона задимлення може бути великою. Від вас потрібна буде витримка і розважливість. Перед тим як виходити через двері, їх треба, трохи при відчинити (ні в якому разі не можна, різко відкривати, або вибивати двері, бо миттєвий доступ: кисню може викликати викид полум'я). Тому під час пожежі двері треба відчиняти з особливою ретельністю: стати на коліно обличчям до дверей і виставити одну ногу вперед на відстань 50 мм від дверей, трохи при відчинити двері, прикриваючи корпус тіла дверним полотном, що забезпечить ваш захист від перепаду температури і впливу полум'я. Після того, як ви відчинили двері, необхідно витримати декілька секунд й оцінити обстановку. Якщо Ви впевнилися, що на шляху виходу з будівлі ще немає сильного задимлення та високої температури, необхідно не втрачаючи жодної секунди,, негайно залишити: будинок, рухаючись по коридорах та сходових, клітинах.,

Користуватися ліфтом, у разі пожежі категорично заборонено!

За винятком ліфтів, які спеціально призначені для транспортування підрозділів пожежної охорони, ліфтова шахта є шляхом для розповсюдження диму та отруйних продуктів горіння. До того ж, при пожежі ліфт часто відключають і. можна опинитися в пастці між поверхами.

Якщо ви опинились у приміщенні відрізаними вогнем, димом, високою температурою від основних, шляхів евакуації,, то насамперед необхідно перешкодити доступу диму і, продуктів горіння у Ваше приміщення, для чого негайно закрити усі щілини у дверях та під ними ганчірками,, рушниками, шторами тощо

Без крайньої необхідності, не рекомендується використовувати синтетичні тканини, бо їхнє горіння (термічний розклад) супроводжуються утворенням високотоксичних речовин: та їдкого диму. Якщо у приміщенні є вода, то усі ганчірки для захисту дверей: необхідно змочити..

У приміщенні, яке заповнене димом, необхідно обережно підповзати до вікна, закривши при цьому ліс та рот зволоженою тканиною (ганчіркою), яка відіграє роль фільтру від впливу небезпечних продуктів горіння.. Рухатись у задимленій зоні повзком  необхідно тому, що більшість нагрітих   газоподібних   отруйних   речовин   та дим скупчуються у верхній частині приміщення, крім того у приміщенні, де відбувається горіння температура на рівні очей у 6 разів вища, ніж температура на рівні підлоги.

До того ж, унизу буде більш висока концентрація кисню, необхідного для дихання.

Коли Ви опинились біля вікна, трохи привідчиніть його та дихайте через щілину. Чекайте на допомогу. Коли допомога (пожежні підрозділи) прибула, зверніть на себе увагу. .

Ніколи, не стрибайте з вікна без явної на це необхідності (кожен другий стрибок з четвертого поверху при пожежі є смертельним). Якщо стрибати все ж таки доведеться, спочатку викиньте по можливості через вікно м'які речі: матрац, подушки тощо, спробуйте залізти на підвіконня, повиснути на ньому на руках, щоб зменшити висоту падіння, і відштовхнувшись, стрибайте, спрямовуючи Ваше падіння на м'які предмети, які, ви скинули.

Після, того, як ви залишили будинок, де відбувається пожежа, не повертайтесь, навіть якщо це здається безпечним! Дим, продукти горіння, раптовий «ривок» полум'я можуть спіймати вас у пастку. Прибуття пожежної охорони необхідно чекати на безпечній відстані.

З метою запобігання швидкому розповсюдженню пожежі до прибуття пожежної охорони не рекомендується відчиняти вікна.

Необхідно пам'ятати, що малі діти у разі пожежі від страху часто ховаються під ліжка, в шафах, забиваються в куток.

При рятуванні потерпілих з будівель, що горять, та при гасінні пожежі треба виконувати такі правила:

• перед тим:, як увійти в палаюче приміщення, накритися з головою мокрим покривалом,, пальтом, плащем, цупкою тканиною;

• двері в задимлене приміщення відкривати обережно, поволі, прикриваючи корпус тіла дверним полотном, як було показано вище, для того щоб уникнути спалаху полум'я від швидкого припливу свіжого повітря;

• у дуже задимленому приміщенні пересуватися поповзом1 або схилившись;

• для захисту від чадного газу по можливості дихати крізь зволожену тканину;

• якщо сталося займання одягу, лягти на землю (підлогу) та перекачуватися для збиття полум'я, (бігти не можна, тому, що полум'я може ще збільшитися);

• побачивши людину в одязі, що горить, треба накинути на неї пальто, плащ або будь-яке покривало (кошму) та щільно притиснути;

• при гасіння пожежі використовувати вогнегасники, пожежні крани, а також воду, пісок, землю, покривала та інші засоби;

• вогнегасні речовини спрямовувати в місця найбільш інтенсивного горіння та. не в полум'я, а на поверхню, що горить;

• якщо горить вертикальна поверхня (конструкція), воду треба подавати в її верхню частину.

Що робити, якщо пожежа захопила вас у багатоповерхівці

Передусім, заходячи до будь-якого незнайомого приміщення, постарайтеся запам’ятати шлях, звертайте увагу на розташування евакуаційних виходів.

Якщо почули крики «Пожежа!» або відчули запах диму чи побачили полум’я, зателефонуйте в пожежну охорону.

Постарайтеся зберігати спокій, заспокойте тих, хто поруч, особливо жінок. Оцініть ситуацію, переконайтеся в реальності небезпеки, з’ясуйте її причину, а вже потім спокійно, без паніки починайте рухатися в протилежний бік, до виходу. Пропустіть уперед дітей, жінок і літніх людей. Допомагайте тим, хто з переляку не може йти, спробуйте заспокоїти їх, візьміть під руку.

Опинившись у юрбі, зігніть руки та притисніть їх ліктями до боків, піднявши кулаки. Нахиліть корпус назад, упершись ногами, пробуйте стримувати натиск, щоб звільнити дорогу, і поволі наближайтесь до виходу. Затуляйте дітей спиною або візьміть їх на плечі.

Не входьте в задимлене приміщення! У сучасних будівлях дуже багато пластика, синтетики, які в процесі горіння виділяють токсичні речовини. Навіть кілька вдихів можуть спричинити раптову смерть.

Якщо дим заповнює приміщення, коридори, йдіть убік не задимлених сходів або до виходу, але в жодному разі — не до ліфта. Користуватися ліфтом під час пожежі категорично заборонено. Тримайтеся за стіни, поручні, дихайте через носову хустку або одяг. Якщо концентрація диму збільшується, пригніться або пересувайтеся повзком. Підвищення температури свідчить про наближення до небезпечної зони, тож ліпше повернути назад.

Якщо через густий дим та високу температуру й вогонь не можете вийти на сходи або в коридор, слід негайно повернутися назад, щільно причинивши за собою двері. Дверні щілини та вентиляційні отвори слід закрити мокрими ганчірками й наповнити водою ванну.

У разі небезпечної концентрації диму та високої температури в квартирі (кімнаті) слід вийти на балкон, у лоджію, щільно причинивши двері. Захопіть із собою мокру ковдру, килим чи іншу цупку тканину: ними ви зможете накритися, коли вогонь проникне крізь двері чи вікна. Утім, це ненадійний захист. Якщо балкона немає, можна стати на підвіконня (виступ, карниз), хоча це й ризиковано.

Якщо внизу немає вогню, а в кімнаті залишатися небезпечно, спробуйте спуститися поверхом нижче за допомогою міцно зв’язаних простирадл, штор, мотузок тощо. Можна скористатися й пожежним рукавом. Рятуватися рекомендуємо поодинці, підстраховуючи одне одного. Звичайно, такий спосіб самопорятунку ризикований, але іншого виходу немає.

І останнє. Якщо ви все-таки вирішили йти через надто задимлений коридор, що вкрай небезпечно, то радимо накритися мокрою тканиною і рухатися пригнувшись або повзком. Це дасть змогу подолати невеликі ділянки з відкритим вогнем і високою температурою. Якщо насувається вогняний вал, негайно падайте, закривши голову тканиною, старайтеся не дихати, щоб не дістати опіків внутрішніх органів.

Способи захисту органів дихання від чадного газу

Щоб уберегти органи дихання від чадного газу, слід пробиратися до виходу повзком, бо внизу менше диму, накрити голову клаптем мокрої тканини або пальтом.

Пам’ятай, що дим небезпечніший за вогонь. Від густого диму неможливо захиститися, навіть якщо дихати крізь вологу ганчірку. А продуктами горіння деяких матеріалів можна отруїтися.

ПАМ’ЯТКА «ЩО РОБИТИ, ЯКЩО У КВАРТИРІ ( БУДИНКУ) ПОЖЕЖА» ВАШІ ДІЇ

• Повідомите про пожежу в пожежну охорону за телефоном «101».

• Відправте на вулицю старих і дітей.

• Якщо немає небезпеки ураження електрострумом, розпочинайте гасіння пожежі водою з крана на кухні, у ванній або внутрішніх пожежних кранів; використовуйте також цупку мокру тканину, мішковину, брезент тощо.

• Струмінь води спрямовуйте на вогнища найсильнішого горіння. Подеколи змінюйте напрямок струменя, щоб запобігти поширенню вогню. Не слід лити воду на дим або верхню частину полум’я.

• У разі небезпеки ураження електроенергією вимкніть автомат у щитку вашої квартири, який знаходиться на сходовому майданчику.

• Для гасіння меблів, що горять, розподіляйте воду по якомога більшій поверхні, охопленій вогнем. Фіранки, гардини, штори, що горять, зірвіть і гасіть на підлозі. Також на підлозі гасіть одяг, який загорівся.

• Горючі рідини гасити водою не можна. Гасіть землею, а якщо її немає — накрийте палаючу пляму змоченою у воді цупкою важкою тканиною.

• Електропроводку під струмом, що загорілася, закидайте сухим піском або гасіть вуглекислотним вогнегасником.

• Під час пожежі в жодному разі не відчиняйте вікна і двері, оскільки потік повітря сприяє поширенню вогню.

• Якщо вам не вдається самотужки ліквідувати пожежу, вийдіть із квартири, зачинивши за собою двері. Негайно повідомте про обстановку сусідам і мешканцям квартир, що розташовані вище й нижче від вашого поверху.

• Обов’язково зустріньте пожежників і проведіть їх до місця пожежі.

• Якщо через високу температуру неможливо вийти з квартири через сходовий майданчик, спробуйте подолати шлях до дверей поповзом: температура біля підлоги значно нижча, ніж у всій квартирі. У разі невдачі намагайтеся залишити квартиру, використовуючи балконні пожежні сходи, а за їх відсутності вийдіть на балкон або лоджію, зачинивши за собою двері, і кличте на допомогу.

ІІІ. Перевірка знань учнів.

1. Назвіть небезпечні фактори пожежі.

2. Як необхідно діяти у разі виникнення пожежі у багатоповерховому будинку?

3. Як необхідно діяти в приміщенні, яке заповнене димом?

4. Назвіть правила рятування потерпілих із будівель, що горять.

5. Чому необхідно знати місце виникнення пожежі у багатоповерховому будинку?

ІV. Підсумок бесіди

ТЕМА 3. ПРАВИЛА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОБУТОВИХ НАГРІВАЛЬНИХ, ЕЛЕКТРИЧНИХ ТА ГАЗОВИХ ПРИЛАДІВ

Мета: довести до свідомості учнів необхідність дотримання правил пожежної безпеки; навчити учнів правил користування побутовими електричними та газовими приладами та застерегти їх від наслідків невмілого використання ними; дати уявлення про особливості гасіння  електричних та газових приладів; виховувати почуття відповідальності за своє життя та життя інших людей.

Хід бесіди.

І. Повідомлення теми та мети бесіди.

ІІ. Основний матеріал бесіди.

Пожежна безпека електричних мереж та попередження виникнення пожеж

При проходженні струму по провіднику завжди виділяється тепло. Але у звичайних, нормальних умовах воно розсіюється у навколишнє середовище швидше, ніж встигає нагрітися провідник. Для кожного електричного навантаження відповідно підбирається і провідник певного перерізу. Якщо переріз провідника менший, ніж необхідно за розрахунками, то буде виділятися так багато тепла, що воно не встигне розсіятися і провідник буде нагріватися. Це може статися, наприклад, якщо в одну розетку включити декілька побутових приладів одночасно. Виникає перевантаження, проводи можуть нагрітися, а ізоляція - спалахнути.

Пожежа може виникнути і при несправності електропроводки. Небезпечним є застосування в електромережах дзвінкових, телефонних, монтажних проводів, переріз яких не розрахований на споживаний струм.

Короткі замикання трапляються, якщо два провідники без ізоляції дотикаються один із одним. По суті, це теж явище перевантаження, але воно супроводжується різким зростанням сили струму в мережі. Проводи  нагріваються до такої температури, що металеві жили плавляться, спостерігається інтенсивне виділення іскор і великої кількості тепла. Якщо на місці короткого замикання будуть горючі матеріали і конструкції, вони миттєво спалахнуть. Ось чому необхідно стежити за справністю ізоляції проводів, не допускати кріплення їх цвяхами, які можуть порушити ізоляцію.

Сильне нагрівання проводів виникає також у місцях послаблення контактів з єднання проводів між собою і в місцях приєднання їх до приймачів струму. Це ж трапляється при неправильному з'єднанні проводів скрученням, слабкому кріпленні, нещільних контактах вилок у гніздах штепсельних розеток чи сильному окисленні контактних поверхонь і місць з’єднання проводів. Нещільний контакт, як правило, викликає іскріння. У цих місцях зазвичай утворюються електричні дуги, що призводить до сильного розігрівання контактуючих поверхонь розеток і спалахування ізоляції проводи. Це часто викликає самоспалахування дерев'яних підрозетників, горючих перегородок і стін, на яких змонтована електромережа.

Кожен знає, що у будь-якій квартирі або у будинку є «запобіжник» - це пробка з плавкою вставкою, розрахованою на певну силу струму, автоматичний вимикач. На випадок перевантаження мережі або короткого замикання плавка вставка запобіжника плавиться раніше, ніж проводи встигнуть нагріти-ся до небезпечної температури.

Проте часто трапляється, коли замість пробки з перегорілою плавкою вставкою установлюють саморобні запобіжники (пучки дроту, накручені на пробку), так звані "жучки". Вони не можуть попереджати небезпечні наслідки в електромережах при перевантаженні й короткому замиканні, що нерідко призводить до пожеж.

У холодну пору року часто в будинках відключають центральне опалення. За таких обставин у хід йдуть саморобні електронагрівні прилади, здатні викликати найтяжчі наслідки — пожежу, загибель людей і майна.

До небезпечних методів обігріву квартири особливо часто змушені вдаватися люди, в яких є малі діти. Інколи діти, залишені без догляду, пустують: вмикають і вимикають електронагрівні прилади, що призводить до трагічних наслідків, у першу чергу для них самих.

Для уникнення пошкодження ізоляції і виникнення коротких замикань (і як наслідок — пожеж) не дозволяється:

1) зафарбовувати і білити шнури і проводи;

2) вішати на них будь-що і кріпити їх у газових та водопровідних трубах, батареях опалювальної системи тощо; 

3) допускати   зіткнення   електричних   проводів   з   телефонними   та радіотрансляційними   проводами,   радіо-   і   телеантенами,   гілками   дерев   і покрівлями будівель;

4) використовувати телефонні та радіопроводи як провідники електричного струму;

5) довільно забивати у стіни цвяхи і костилі, пробивати отвори і борозни, що може призвести до пошкодження прихованої ізоляції. У сучасних будинках проводка у квартирах, як правило, виконується прихованим способом;

6) самостійно проводити реконструкцію і ремонт мереж, електророзеток, переносити електропроводку тощо.

Пам'ятайте:

1) якщо розетка розхиталася і погано тримається у стіні, її необхідно обов'язково   укріпити,   інакше   ізоляція   проводів   поступово   перетреться   і проводи оголяться. Короткого замикання тоді не уникнути;

2) при   ремонті   проводки   або   заміні   люстр,   у   першу   чергу   на розподільному щитку вимикається електроживлення;

3) категорично   забороняється   висмикувати   вилку  електроприладу   із розетки за шнур. Яким би не було кріплення вилки, раніше чи пізніше воно відірветься, а ви ризикуєте одержати удар електричним струмом;

4) не  обмотуйте  проводи  навколо  кавомолок,  фенів  і  прасок -  від численних згинів вони скручуються і перетираються.

На жаль, у сучасному житті часто доводиться стикатися з постійними відключеннями електроенергії. Через це стара і несправна електропроводка не витримує, перегрівається і починається пожежа.

Спеціально для таких випадків було розроблено прилад «Бар’єр», що захищає побутові електроприлади від перепадів напруги. На цей прилад  раптові відключення ніяк не впливають. Продається такий прилад у магазинах побутової техніки.

Особливості гасіння пожеж, викликаних електричним струмом

Як відомо, для того, щоб відбувалося горіння, необхідна наявність горючої речовини, кисню повітря і теплового імпульсу для нагрівання речовини до певної температури. У нашому випадку тепловим імпульсом є електричний струм. Отже, для припинення горіння необхідно порушити цю сукупність умов пожежі, що досягається, перш за все, вимиканням джерела струму. Звідси і витікають правила гасіння пожежі на початковій стадії зайняття:

1) гасити пожежу слід почати з вимикання джерела струму: це може бути вимикач або рубильник на щитку на сходовому майданчику або запобіжник;

2) дачі діяти у звичайному порядку

Основні заходи запобігання і правила пожежної безпеки при експлуатації електричних нагрівальних приладів:

1)нагрівальні   прилади   можна   встановлювати   тільки   на   негорючій підставці достатньої товщини;

2) електронагрівальні прилади не можна ставити під розеткою, оскільки тепло, яке вони випромінюють, може перегріти контакти розетки, що може призвести до пожежі;

3) забороняється залишати увімкненими прилади без нагляду;

4) небезпечно  виготовляти  саморобні  нагрівальні  прилади,  особливо великої потужності, на яку звичайно не розрахована електромережа квартири чи будинку;

5) забороняється вмикати в одну розетку одночасно декілька приладів;

6) необхідно слідкувати за щільністю контактів у місцях приєднання приладів до вилки, клем, між собою та ін.;

7) при порушенні електропроводки або оголенні електричного проводу, поломці електровилки або розетки не можна торкатися до оголених місць;

8) не можна використовувати електричні прилади не за призначенням або  користуватися ними, попередньо не ознайомившись з інструкцією;

9) електронагрівальні    прилади:    електрочайники,    електросамовари,  електропраски,   електрокаміни   та   інші   небезпечно   вмикати   в   мережу несправними;

10) якщо під час передачі згас екран телевізора, ні в якому разі не можна стукати по ньому, бо він може спалахнути або вибухнути. Телевізор необхідно негайно вимкнути і викликати телемайстра;

11) якщо всередину електротехніки, що працює (телевізор, радіоприймач або   інші   прилади),   потрапив   якийсь   сторонній   предмет,   в   першу   чергу необхідно його вимкнути з мережі, а потім діставати цей предмет. Якщо електроприлад увімкнений у мережу, ні в якому разі не можна лізти всередину нього олівцем або іншими предметами;

12) небезпечно   замінювати   перегорілі   запобіжники   у   телевізорах, приймачах та інших установках саморобними або «завищеними» вставками;

13) забороняється тягнути за електричний шнур руками, тому що він може обірватися і вас ударить струмом.

Для експлуатації газового обладнання потрібно:

1) відкрити кран перекриття;

2) піднести запальний сірник до пальника;

3) поворотом ручки управління запірним краном увімкнути газ;

4) відрегулювати величину полум'я;

5) не залишати без догляду газовий прилад. Крім цього, перед користуванням водонагрівачем піднести запальний сірник до спеціального відведення, щоб перевірити тягу витяжної вентиляції.

6) Після закінчення експлуатації перекрити кран подачі газу.

Витікання газу в приміщенні й неправильне його горіння, а також самостійний ремонт газової апаратури можуть призвести до нещасних випадків. Тому необхідно систематично провітрювати приміщення, де є газове обладнання, перевіряти наявність тяги в димоходах, стежити за справністю вентиляції. З метою контролю працівники житлово-експлуатаційних контор не менше одного разу на квартал перевіряють стан вентиляції та димоходів у квартирах.

При користуванні газовими приладами забороняється:

1) за відсутності тяги користуватися газовими колонками, казанами для місцевого обігріву, гарячого водопостачання. Перевірити наявність тяги можна запаленим сірником або свічкою, піднесеною до вентиляційного віконця;

2) розміщувати   на   газовій   плиті   баки   для   кип’ятіння   білизни   з використанням   звичайних   конфорок.   Посуд   із   широким   дном   необхідно встановлювати на спеціальні конфорки з високими ребрами;

3) відкривати кран на газопроводі перед плитою (або лічильником), не перевіривши, чи закрито всі крани на розподільному щиті плити;

4) відкривати крани газової плити, не маючи в руці запаленого сірника або спеціальної електричної запальнички;

5) допускати заливання рідиною пальників, які горять. Якщо це станеться випадково, потрібно загасити пальник, прочистити його і видалити рідину з піддона;

6) знімати конфорку і ставити посуд безпосередньо на пальник;

7) стукати по кранах, пальниках і лічильниках твердими предметами, а також   провертати   ручки   кранів   обценьками,   плоскогубцями,   щипцями, ключами тощо;

8) самостійно ремонтувати газову плиту або газовідвідні трубопроводи;

9) прив’язувати до газових труб й до кранів плити мотузки, вішати на них білизну та інші речі;

10) перевіряючи показання газового лічильника, висвітлювати циферблат або віконце лічильного механізму свічкою або запаленим сірником;

11) дозволяти дітям користуватися газовими приладами;

ОТЖЕ!

Правила експлуатації побутових нагрівальних приладів

Під час користування нагрівальними приладами не можна:

•  вмикати їх через трійник та розміщати під розетками;

•  накривати, адже прилад перегрівається;

•  використовувати в тривалому режимі.

Правила експлуатації побутових електричних та газових приладів

Під час користування електричними приладами не можна:

•  залишати без нагляду ввімкнені прилади;

•  ставити під розеткою електронагрівальні прилади, бо контакти розетки можуть перегрітися;

•  вмикати в розетку кілька приладів одночасно;

•  торкатися оголених місць у разі порушення електропроводки або оголення електричного дроту, поламки розетки;

•  вмикати несправні електричні праски, самовари тощо;

•  стукати по екрану телевізора, що згас: він може зайнятися або вибухнути, телевізор необхідно негайно вимкнути.

Дотримуйтесь правил безпеки під час використання електропобутових приладів.

·        Ідучи з дому, обов’язково вимикайте електроприлади.

·        Не залишайте електроприлад під напругою, навіть якщо в нього є вимикач.

·        Не доторкайтесь оголених дротів і ввімкнених у мережу приладів з несправною ізоляцією.

·        Не перевіряйте пальцями, чи є напруга в розетці, патроні або на затисках електроприладів.

·        Не виймайте вилку з розетки, тягнучи її за шнур (він може обірватися, оголивши дроти, що перебувають під напругою). Не ремонтуйте вилки електроприладів за допомогою ізоляційної стрічки, якщо вони вийшли з ладу — відразу міняйте їх.

·        Не беріть праску мокрими руками й не прасуйте, стоячи на підлозі босоніж, оскільки в разі травмування електрикою це спричинить прохід струму через тіло і станеться небезпечне для життя ураження електричним струмом.

·        У жодному разі не заливайте водою й не обривайте дроти, що загорілися.

·        Насамперед відключіть електричний струм.

ІІІ. Перевірка знань учнів.

1. Назвіть правила протипожежної безпеки при користуванні електроприладами.

2. Які наслідки можливі при неправильній експлуатації електро та газових приладів.

3. Чому небезпечно самостійно здійснювати ремонт цих приладів?

4. Якими будуть ваші дії у разі виникнення пожеж?

 ІV. Підсумок бесіди.

 ТЕМА 4.  ПОЖЕЖНО НЕБЕЗПЕЧНІ РЕЧОВИНИ ТА МАТЕРІАЛИ. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА ПРИ ПОВОДЖЕННІ З СИНТЕТИЧНИМИ, ГОРЮЧИМИ, ЛЕГКОЗАЙМИСТИМИ МАТЕРІАЛАМИ ТА РЕЧОВИНАМИ.

Мета: знайомити учнів з пожежонебезпечними речовинами; узагальнити знання про правила безпеки під час користування ними, та наслідки недотримання правил протипожежної безпеки з легкозаймистими речовинами, навчити правилам надання першої допомоги та самодопомоги при ураженнях; виховувати почуття відповідальності за своє життя та життя інших людей.

Хід бесіди.

І. Повідомлення теми та мети бесіди.

ІІ. Основний матеріал бесіди.

Бурхливий розвиток хімічної промисловості спричинив появу чималої кількості різноманітних речовин, що набули широкого визнання. Щоденно людство користується нафтою і нафтопродуктами, природним та штучним газами. У побуті до пожежонебезпечних речовин, що мають підвищену пожежоздатність належать препарати в аерозольній упаковці, багато які із засобів для виведення плям, полірування та склеювання, догляду за виробами зі шкіри, деякі рідинні засоби для чищення, боротьби з побутовими комахами й захисту рослин та частина мінеральних добрив.

Бесіда про види речовин і їхні горючі властивості.

Чи всі речовини горять?

Чи є речовини які не горять зовсім?

Назвіть речовини, які загоряються швидко?

Назвіть речовини, які загоряються після тривалого часу?

Ймовірність виникнення пожежі у великій мірі залежить від ступеня горючості та вогневибухонебезпечності і речовин, і матеріалів, їхнього агрегатного стану та рівня подрібненості: тверда речовина, рідина чи газ. Усе це враховується при розробці державних стандартів. За цими стандартами виділено групи горючості:

Негорючими є речовини і матеріали, які при даному складі в повітрі не горять. Це неорганічні речовини й матеріали (більшість мінеральних солей, суміші, оксиди, наприклад, гіпсові конструкції, метали тощо).

Важкогорючі - це такі речовини і матеріали, які можуть загорятись, горіти при наявності джерела підпалу чи при підтриманні відповідної температури. Такі матеріали у своєму складі, як правило, містять горючі і негорючі речовини. Прикладом важкогорючого матеріалу є асфальтобетон.

Горючі речовини та матеріали - це ті, що здатні до самозагорання, спалаху від певного джерела вогню і горіння після його зникнення чи усунення. Горючими речовинами та матеріалами, як правило, є ті, основою яких є органічні сполуки та суміші.

Горючі речовини та матеріали поділяються на легко та важкозаймисті. До легкозаймистих належать сполуки та їх суміші, що мають невисоку температуру спалаху. Так, до легкозаймистих рідин відносяться ті, температура спалаху яких у закритому просторі (невеликому приміщенні або посудині) не перевищує +61 °С. Легкозаймистим є бензин усіх видів, ацетон і етиловий спирт. Це можна пояснити тим, що вони мають низьку температуру кипіння і при звичайних умовах на їхній поверхні утворюється пара цих рідин, яка легко спалахує.

Вибухонебезпечними є легкозаймисті суміші пилу сірки, борошна, цукру, вугілля і деревини з повітрям.

Значну небезпеку несуть суміші й матеріали, до складу яких входять легко-займисті речовини, наприклад, лаки, фарби, розчинені спиртом, бензином, ацетоном та їх похідними. Тому до використання таких речовин і матеріалів на уроках трудового навчання, на ремонтних роботах удома і в школі ставляться особливі вимоги.

Забороняється проводити лакофарбові роботи поблизу відкритого вогню, джерел тепла, палити або використовувати електронагрівні прилади. Останні можуть дати іскріння, що призведе до спалаху пари легкозаймистих речовин, матеріалів або їх сумішей.

Займисті рідини в закритому або відкритому просторі мають температуру спалаху +66°С. Це органічні сполуки: різні фракції нафти - гас, дизпаливо, масла, мазути, формалін тощо.

До пожежонебезпечних матеріалів відносяться меблі, одяг та інші хатні реві, газети, журнали, книги, папір, картон, дерев’яні будівлі й перекриття, пластмасові вироби й покриття, дрова, вугілля, тирса, стружка, тріски При роботі з названими речовинами та матеріалами потрібно завжди пам'ятати, що для виникнення пожежі потрібні три умови.

Це наявність:

1) горючого матеріалу;

2) повітря;

3) джерела вогню.

Перша складова частина використовується для виконання даної роботи, друга від нас не залежить і нами не контролюється. Проте третя умова цілком залежить від нас і контролюється нами. Це заходи протипожежної безпеки. Отже, щоб невиникла пожежа, необхідне суворе і послідовне їх виконання.

Правила поводження із речовинами, небезпечними щодо пожеж, починаються від моменту їх придбання.

З одного боку - це хімічні продукти, які містять у своєму складі шкідливі для людини речовини. Усі товари побутової хімії надходять до торгівельної мережі тільки після їх ретельної перевірки відповідними органами охорони здоров’я. Правила поводження з матеріалом зазначаються на етикетці або в спеціальній інструкції, доданій до матеріалу.

З іншого боку, багато лакофарбових матеріалів (у тому числі й на синтетичній основі), а також допоміжні речовини (розчинники) є вогне- й навіть вибухонебезпечними. Природно, аварійна ситуація створюється в умовах, коли порушуються ці правила  протипожежної безпеки.

Загальне правило роботи з будь-якими хімічними продуктами полягає в тому, що, отримавши препарат, потрібно ознайомитися з його особливостями, порядком застосування та умовами зберігання. Особливу увагу слід звернути на попереджувальні написи та знаки на упаковках. Для лакофарбових матеріалів, що надходять до продажу, цю інформацію подають на етикетці, тому, купуючи лаки, фарби та інші матеріали, вимагайте, щоб тара мала, чисту, добре збережену етикетку. Якщо ж купуєте продукт уперше, уважно вивчіть його властивості. Якщо вам не все зрозуміло, одержіть консультацію у продавця.

Перевірте, чи добре закрито банку з фарбою: бувають випадки, коли під час транспортування кришка відкривається. Особливо акуратно слід поводити-ся з розчинниками, розфасованими в скляні пляшки й флакони. Під час перенесення їх слід обкласти картоном, папером чи ганчіркою, щоб випадково не розбити.

Усі розчинники, лаки, фарби, емалі (крім вододисперсійних і водорозчинних) є горючими матеріалами. Більшість розчинників легко спалахує, а їхня пара може вибухати. Тому неприпустимим є їх зберігання великих кількостей у домашніх умовах. Усі лакофарбові вироби мають стояти в закритих пляшках, банках у прохолодному місці, за температури, не вищої від 26°С; не можна їх тримати біля вогню або джерел тепла.

Якщо з пляшки або банки злетіла етикетка, треба негайно наклеїти її або виготовити нову. Взагалі, всі упаковки з хімічними речовинами, які зберігають-ся вдома, повинні мати етикетки з чітким, розбірливим написом.

Широкого розповсюдження набуло застосування аерозольних балончиків із фарбою. Поводитися з ними слід з великою обережністю. Зберігати балончики потрібно у вертикальному положенні, віддалік від вогню й у місцях, недоступних для дітей. Балончики не можна розбирати й розкривати, доки не використано всю фарбу, бо тиск у них за кімнатної температури майже втричі перевищує атмосферний.

Під час роботи з цими та іншими пожежонебезпечними речовинами не можна палити, запалювати газові пальники, сірники, користуватися електронагрівальними приладами. Пам’ятайте, що особливо вибухонебезпечними є па-ра горючих рідин. Тому працювати з такими речовинами (бензином, ацетоном та іншими розчинниками) найкраще на повітрі, поза будинком.

Працюючи фарборозпилювачем, для захисту органів дихання обов’язково одягайте респіратор. Респіратори бувають стандартні (заводського виробництва) або домашнього виготовлення (пов’язка на ніс і рот із кількох шарів марлі). Правда, недоліком пов'язок є те, що вони захищають лише від механічних часток, а не від запахів лакофарбових матеріалів.

При роботі з лакофарбами слід враховувати леткість розчинників. За леткістю вони поділяються на легколеткі (бензин, ацетон) і середньолеткі (бутилацетат, ксилол, бутанол, сольвент). Чим вищою є леткість речовини, тим швидше нею забруднюється повітря приміщень.

Деякі розчинники (ацетон, бензин, метиловий, етиловий та інший спирти) подразнюють слизові оболонки очей і при вдиханні - верхніх дихальних шляхів, що може викликати шкірні захворювання запального й алергійного характеру, а у великих кількостях - гостру форму отруєння. Останнє може статися при фарбуванні великих поверхонь без належного провітрювання приміщення та без використання респіраторів заводського виробництва. Фарбування підігрітими лакофарбовими матеріалами також може створити високу концентрацію пари розчинників і призвести до гострого отруєння. До травного тракту шкідливі речовини можуть потрапити під час вживання їжі (якщо погано вимиті руки) чи при тютюнопалінні.

У наш час на балконах зберігається папір, банки з фарбою та клеєм, старі речі, запаси різних речовин і матеріалів - все це може стати причиною пожежі. Незагашений недопалок, сірник, який залетів на балкон і потрапив на стіс старих газет, може викликати велику пожежу, і особливо в тих випадках, коли на балконі є запас бензину або інших легкозаймистих речовин.

Тому при змозі потрібно максимально скорочувати час зберігання лакофарбових матеріалів і постійно стежити за умовами їх зберігання. Лакофарбові матеріали рекомендується, зберігати в шафах, які щільно замикаються, або в шухлядах. У цьому випадку вони являють собою меншу пожежну небезпеку.

Тара, у якій зберігаються лакофарбові матеріали, має бути справною, чистою, щільно закриватися, із заводським маркуванням, зазначеним на етикетці. У разі тривалої перерви у використанні лакофарбових матеріалів кришку тари рекомендується додатково герметизувати, змочивши лакофарбовим мате-ріалом. Після висихання матеріалу кришка буде щільно закритою.

Правила пожежної безпеки при роботі з пожежонебезпечними речовинами і матеріалами

1) Під час роботи з лаками та емалями, й особливо під час їх розведення розчинниками, забороняється палити.

2) При роботі з лакофарбовими матеріалами категорично забороняється користуватися відкритим вогнем.

3) За  необхідності  підігріву лакофарбових  матеріалів  можна використовувати для цього гарячу воду.

4) Особливої   обережності   слід   дотримуватися   під   час   нанесення лакофарбових матеріалів на синтетичну основу, наприклад, нітрат целюлози:

а) щоб уникнути іскроутворення, не дозволяється розкривати металевутару з нітроматеріалами сталевим інструментом;

б) тару з лаками, фарбами й розчинниками не можна залишати відкритою й без догляду;

в) пролиті випадково на підлогу лакофарбові матеріали й розчинники необхідно одразу ж витерти ганчіркою.

5) Якщо  під  час  проведення фарбувальних робіт сталося загоряння, можна застосовувати аерозольний хладоновий вогнегасник «ОАХ» разового користування.

Для гасіння осередку загоряння універсальним засобом є вода; проте, її використання для гасіння легкозаймистих та горючих рідин (розчинників) є малоефективним, бо вона важча від цих рідин. Вода опускається униз, а горюча рідина спливає і продовжує горіти. Для гасіння невеликих осередків пожежі кращих результатів досягають використанням кошми або підручних засобів, які замінюють її в побуті, - вовняних і сукняних ковдр, старих пальт тощо, змочених водою. Ними швидко накривають джерело вогню, ізолюючи від доступу повітря.

Для гасіння горючих рідин, які загорілися, з успіхом застосовують пісок і землю. Використовуючи пісок для запобігання поширенню вогню, треба обгорнути ним місце горіння, а потім гасити сам осередок горіння.

Після фарбувальних робіт залишається багато використаних просочених і забруднених   фарбами   ганчірок,   які   можуть   самозайматися.   Тому   після завершення робіт їх потрібно винести з приміщення. Причому такі відходи фарбувальних робіт не можна зберігати в купах: вони можуть самозайматися.

ОТЖЕ!

Негорючими є речовини і матеріали, які в повітрі не горять. Це неорганічні речовини й матеріали ( оксиди, суміші, метали)

Важкогорючі – це такі речовини і матеріали, які можуть загорятися, горіти при наявності підпалу чи при підтриманні відповідної температури. Такі матеріали містять у своєму складі горючі і негорючі матеріали. Наприклад, асфальтобетон.

 Горючі речовини та матеріали - це ті, що здатні до самозагорання, спалаху від певного джерела вогню і горіння після зникнення чи усунення. Горючі речовини та матеріали поділяються на легкозаймисті і важкозаймисті. До легкозаймистих рідин відносять: бензин, ацетон, спирт.

Легкозаймисті суміші сірки, борошна, цукру, вугілля і деревини з повітрям є вибухонебезпечними.

Значну небезпеку несуть суміші й матеріали до складу яких входять легкозаймисті речовини, наприклад, лаки, фарби, розчинені спиртом, бензином, ацетоном.

До пожежонебезпечних матеріалів відносять меблі, одяг, та інші хатні речі, газети, журнали, папір, картон, дерев’яні будівлі, перекриття, пластмасові вироби, дрова, вугілля, тирса, стружка.

При роботі з цими матеріалами потрібно пам’ятати, що для виникнення пожежі необхідні три умови – це наявність: горючого матеріалу, повітря, джерела вогню.

Найбільшу пожежну небезпеку становлять горючі гази (водень, метан, пропан), легкозаймисті рідини з температурою спалаху парів до 45 °С (ефір, метиловий спирт, ацетон, бензин, газ), горючі рідини з температурою спалаху парів понад 45 °С (гліцерин, нітробензин, мазут, парафін, лак), тверді горючі речовини, що розкладаються внаслідок незначного нагрівання й виділяють при цьому легкозаймисті пари (деревні стружки, бавовна, віскоза, прядиво, пластмаси, папір).

До пожеженебезпечних речовин належать лаки, фарби, горючі й мастильні речовини, розчинники, аерозолі, газ тощо.

Ємності з горючими речовинами (металеві або скляні) слід відкривати лише перед використанням, не тримати їх відкритими.

Забороняється виливати легкозаймисті та горючі речовини в каналізацію.

Усі пожежонебезпечні матеріали та речовини мають зберігатися в місцях, не доступних для маленьких дітей, окремо від харчових продуктів.

Не можна зберігати в житловому приміщенні, на лоджіях чи балконах великі запаси речовин, балони з горючим газом.

Аерозольні балони бажано зберігати у вертикальному положенні в сухому прохолодному місці. На них не повинно потрапляти. пряме сонячне світло. Під час розпилювання з балона не можна палити, стояти близько до відкритого вогню, їх не можна розбивати; й не рекомендується викидати до остаточного використання.

Для гасіння легкозаймистих рідин не можна використовувати воду, бо, розтікаючись під цими рідинами, вона збільшує поверхню горіння. У разі загоряння полум'я слід гасити вогнегасником, закидати джерело вогню піском чи землею, накрити повстю.  

Особливість гасіння легкозаймистих речовин

Для гасіння осередку загорання універсальним засобом є вода: проте її використання для гасіння легкозаймистих речовин є малоефективним, бо вона важча від цих рідин, вона опускається униз, а рідина спливає і продовжує горіти.

Для гасіння невеликих осередків пожежі можна використати вовняні та сукняні ковдри, старі пальта, змочені водою.

Для гасіння горючих рідин, які загорілися, з успіхом використовують пісок і землю та вогнегасником.

ІІІ. Перевірка знань учнів.

1. Які речовини у вашому будинку є пожежонебезпечними?

2. На які групи можна поділити Пожежонебезпечні речовини?

3. Які матеріали ти вважаєш найбільш пожежонебезпечними?

4. Назви основні правила поведінки з такими речовинами.

5. Як і де повинні зберігатися такі речовини вдома?

6. Яким способом гасять пожежонебезпечні речовини?

ІV. Підсумок бесіди.

 ТЕМА 5. ПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕЧНІ ОБ’ЄКТИ. НОВОРІЧНІ СВЯТА: НОВОРІЧНА ЯЛИНКА, ЕЛЕКТРИЧНІ ГІРЛЯНДИ; НЕБЕЗПЕКА ВИКОРИСТАННЯ ВІДКРИТОГО ВОГНЮ (СВІЧКИ, БЕНГАЛЬСЬКІ ВОГНІ ТОЩО). КОРИСТУВАННЯ ПЕЧАМИ, КАМІНАМИ

Мета: знайомити учнів з пожежонебезпечними об’єктами на новорічному святі; узагальнити знання про правила безпеки під час користування ними, та наслідки недотримання правил протипожежної безпеки під час використання відкритого вогню та піротехніки; виховувати почуття відповідальності за своє життя та життя інших людей.

Хід бесіди.

І. Повідомлення теми та мети бесіди.

ІІ. Основний матеріал бесіди.

Пожежонебезпечні об’єкти

У кожному будинку і квартирі є пожежонебезпечні об’єкти. Це і телевізор, і радіоприймач, і пральна машина, і багато інших приладів, які працюють від електроенергії. Важко уявити наше життя без них.

На кухні встановлено газову плиту, на якій щодня готується смачна їжа.

Використання їх не за призначенням або невміле користування ними може призвести до виникнення пожежі, травмування й загибелі людей.

Пам’ятайте, що вдома не можна:

•        користуватися несправними електричними побутовими приладами;

•        захаращувати балкони й підвали;

•        гратися з вогнем;

•        зберігати на балконах і в гаражах легкозаймисті матеріали;

•        сушити речі над плитою.

Новорічні свята: новорічна ялинка, електричні гірлянди; небезпека використання відкритого вогню (свічки, бенгальські вогні тощо)

Новий рік — найвеселіше, довгоочікуване свято. Традиційно в переддень Нового року в будинках і квартирах наряджають ялинки, готують одне одному подарунки та привітання, з нетерпінням очікуючи дванадцятого удару курантів.

У цей самий час, у новорічну ніч несуть чергування пожежні бригади та бригади швидкої допомоги. Новий рік для них — гаряча пора.

Жоден Новий рік не обходиться без пожеж, а останніми роками — і без травм, спричинених застосуванням неякісних піротехнічних виробів. Вата під ялинками горить, підпалені петарди вибухають прямо в руках або летять зовсім не туди, куди їх кинули, наприклад, у відкриту кватирку чужої квартири. Гадаєте, таке неможливо? Ще як можливо! Кілька років тому стався такий випадок: сидів собі 78-річний дідусь, дивився телевізор, нікого не чіпав... і раптом до кватирки влетіла петарда. Дідусь потрапив у лікарню з опіками дихальних шляхів, а пожежникам довелося рятувати його охоплену вогнем квартиру.

Що ж тепер робити? Новий рік не зустрічати, чи що? У жодному разі! Не потрібно нічого скасовувати й забороняти! Але щоб не зіпсувати Новорічні свята, слід пам’ятати... Ні, не пам’ятати, а дотримуватися правил пожежної безпеки.

Ялинка

Ялинку потрібно встановити так, щоб вона не заважала вільно ходити кімнатою й не затуляла двері до інших кімнат. І, найголовніше, стояла б подалі від батарей опалення. Верхівка ялинки не повинна торкатися стелі. Не можна прикрашати ялинку іграшками, які легко запалюються, обкладати підставку під ялинкою звичайною ватою, прикрашати дерево палаючими свічками.

Ці правила стосуються як живих ялинок, так і штучних, пластикових. До речі, під час горіння штучної ялинки виділяються дуже шкідливі речовини. А крапелька палаючого пластику, потрапивши на шкіру, залишить опік більш глибокий, ніж розпечене вугілля.

Після свят ялинку слід якомога швидше розібрати. Штучну сховати до наступного свята, а справжню винести з будинку — суха хвоя загоряється легко й швидко.

Гірлянди

Електричні гірлянди теж можуть стати причиною пожежі або ураження людини електричним струмом — електротравми.

Гірлянда безпечна, якщо пройшла сертифікацію й під час зберігання на складі магазина не була зіпсована. У нас гірлянди на заводах проходять суворий контроль.

Трапляється, що гірлянда служить упродовж багатьох років. У цьому випадку тим паче слід переконатися в тому, що вона справна. Дуже багато новорічних пожеж трапляється через коротке замикання.

Перед тим як повісити на ялинку гірлянду, обов’язково потрібно перевірити її. Насамперед необхідно звернути увагу на оболонку дротів, тобто ізоляцію. Вона має бути монолітною, без розривів і пошкоджень, особливо в місцях приєднання лампочок. Але просто ввімкнути й відразу ж вимкнути гірлянду — недостатньо: за нею необхідно постежити хоча б 10–15 хв. Якщо ви відчули запах паленої ізоляції, помітили іскріння або виявили, що проводка дуже нагрівається або плавиться, користуватися такою гірляндою не можна.

Піротехнічні іграшки

Жодне новорічне свято не обходиться без бенгальських вогнів, феєрверків, вертушок, петард! Перед Новим роком усі прилавки завалені піротехнічними іграшками. На жаль, нерідко їх якість не відповідає нормам, тому слід пам’ятати, що застосування піротехнічних іграшок може призвести не лише до пожежі, але й до серйозних травм. Опіки від піротехнічних іграшок бувають настільки глибокими, що доводиться робити операцію з пересадки шкіри. Нерідко трапляється, що діти втрачають кінцівки, переважно пальці рук.

Буває, що петарди вибухають прямо в кишені. Вибухова речовина в деяких піротехнічних виробах самозаймається вже за температури 37 °С.

Щоб запобігти нещасному випадку, необхідно суворо дотримуватися правил користування піротехнічними виробами. Не слід купляти їх на оптових ринках, у підземних переходах або електропотягах. Не можна використовувати іграшки з пошкодженим корпусом або ґнотом. Крім того, неприпустимо:

•        використовувати піротехнічні іграшки в житлових приміщеннях — квартирах або на балконах, під низькими навісами та кронами дерев;

•        носити такі вироби в кишенях;

•        спрямовувати ракети й петарди на людей;

•        підходити до запалених феєрверків ближче ніж на 15 м;

•        кидати петарди під ноги;

•        підпалювати ґніт, тримаючи його біля обличчя;

•        використовувати піротехніку на сильному вітрі.

Крім цього, слід ставитися до цих правил відповідально і серйозно. І в жодному разі не забувати найголовніше правило: користуватися піротехнічними іграшками можна лише в присутності дорослих та з їхнього дозволу.

Користування печами, камінами

Запобігання пожежам від грубного опалення — важливе завдання забезпечення пожежної безпеки житлового фонду.

У селах, де немає газу, використовується пічне опалення. Печі, плити, груби призначені для опалювання приміщень і приготування їжі.

Пожежі найчастіше виникають через перегар печей, появи в цегельній кладці тріщин, у результаті застосування для розпалювання горючих і легкозаймистих рідин, випадіння з топки або зольника палаючого вугілля.

Пічне опалення є найбільш пожежонебезпечним, тому не можна розпалювати складене в печі паливо гасом або бензином. У разі загоряння вони можуть вибухнути й обпалити обличчя, волосся. Меблі, фіранки та інші предмети, що можуть загорітися, мають розташуватися не ближче ніж за 1 м від печі, груби чи плити. Не можна тримати поблизу плити речі, що можуть зайнятися: папір, тканину тощо. Не можна сушити над конфорками білизну. Щоб не загорілася підлога від вуглин, які можуть випасти, підлогу перед топковим отвором потрібно накрити жерстю розміром 70 х 50 см.

Не можна висипати непогашену золу поблизу будівель і парканів. Перш ніж викинути ці відходи, їх слід залити водою.

Не можна залишати розпалені прилади пічного опалення без нагляду, також не можна доручати їх малим дітям.

Недотримання правил користування газом та пічним опаленням може стати причиною пожежі.

Біля печей не можна сушити дрова, скіпу, пиломатеріали, інші горючі матеріали, вішати для просушування білизну. Для розпалювання печей не можна застосовувати легкозаймисті й горючі рідини. Такі випадки зазвичай призводять до опіків і загибелі людей.

Меблі, фіранки та інші горючі матеріали не слід розташовувати ближче ніж за 0,5 м від печі, що горить. Ставити їх впритул до печі можна через 4–5 годин після закінчення топлення.

ІІІ. Перевірка знань учнів.

1. Які пожежонебезпечні об'єкти є у вашому будинку чи квартирі?

2. Де має бути розташована ялинка в приміщенні, щоб не виникло пожежі?

3. Як правильно користуватися пічкою, каміном?

ІV. Підсумок бесіди.

ТЕМА 6. ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ У ВАШОМУ ДОМІ. ГАСІННЯ ПОЖЕЖІ У КВАРТИРІ НА ПОЧАТКОВІЙ СТАДІЇ ЗАГОРЯННЯ. ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ ПІД ЧАС ПОЖЕЖІ

Мета: знайомити учнів з рекомендаціями щодо дій людини в умовах пожежі та способами гасіння пожеж на початковій стадії загорання; навчити правильно діяти у разі виявлення пожежі; розвивати логічне мислення; виховувати любов до життя, почуття самозбереження.

Хід бесіди.

І. Повідомлення теми та мети бесіди.

ІІ. Основний матеріал бесіди.              

Правила пожежної безпеки у вашому домі

Пожежа у квартирі

Пожежа — найпоширеніше лихо. Підраховано, що в нашій країні одна пожежа відбувається в середньому раз на 2 хв. І щогодини у вогні гинуть дві або три людини й ще одна або дві особи отримують травми.

Більшість пожеж відбувається у квартирах. Причина багатьох — дитячі забавки з вогнем. Звідси — головне правило, якого слід дотримуватися завжди та скрізь: ніколи не грайся з вогнем, не дозволяй гратися з ним іншим дітям.

Причини виникнення пожежі

Ніхто з дітей не влаштовує пожежі спеціально. Вони завжди бувають наслідком необережного поводження з вогнем — із сірниками, свічками й запальничками, газовою плитою — або ж з електроприладами. Наприклад, м’які меблі можуть загорітися, якщо впритул до них стоїть обігрівач зі спіраллю, захищеною лише ґратками. Загорітися може тканина від праски.

Якщо ви мимоволі влаштували в домі пожежу, а дорослих немає, то, як правило, невелике полум’я можна загасити самостійно. Кухонну фіранку, що загорілася від полум’я плити, можна швидко зірвати й затоптати, попередньо виключивши газ. Крісло, що загорілося від електронагрівача, можна залити водою або збити полум’я мокрим рушником. От тільки палаючі електроприлади заливати водою не можна — їх слід закидати землею з квіткових горщиків, піском з котячих туалетів.

Для запобігання загорянню в житловому приміщенні необхідно дотримуватися нескладних правил пожежної безпеки. Ось деякі з них:

• не залишати ввімкненими електроприлади (праску, електрочайник, паяльник тощо);

• не вмикати в одну розетку одночасно кілька потужних споживачів електроенергії, а також не перевантажувати розетку;

• не застосовувати бенгальські вогні, хлопавки, свічки та інші піротехнічні вироби у квартирах;

• не влаштовувати ігри із сірниками, іншими не загашеними предметами й усіма легкозаймистими предметами;

• не використовувати бензин для розпалювання печі;

• не заправляти гасові прилади під час їх горіння.

Виклик пожежних

Зателефонуй у пожежну охорону. Найкраще зробити це від сусідів або по мобільному телефону. Повідом черговому диспетчеру:

• свою точну адресу;

• де саме відбувається пожежа (квартира, двір, гараж, балкон);

• що саме горить (меблі, електродріт);

• швидко й точно відповідай на всі запитання диспетчера, можливо, знадобиться вточнити, на якому поверсі ти живеш, чи замикаються двері в під’їзд на кодовий замок, скільки загалом поверхів у будинку, як швидше до нього під’їхати, тощо.

Залишаючи квартиру в разі пожежі:

• щільно причини за собою всі двері;

• не затримуйся у квартирі, збираючи речі;

• по можливості вимкни всі електроприлади та світло, відключи електрику на щитку, розташованому на сходовому майданчику;

• попередь сусідів;

• спускайся сходами, не користуйся ліфтом;

• чекай приїзду пожежників біля будинку.

Гасіння пожежі у квартирі на початковій стадії загоряння

Правила гасіння пожежі у квартирі на початковій стадії загоряння:

• слід вимкнути джерела струму, перекрити крани газоподачі, джерело вогню накрити простирадлом;

• якщо пожежа виникла через несправність електропроводки, нічого не можна заливати водою, можна взяти пісок, вогнегасники, вікна відчиняти не можна, бо кисень посилить вогонь.

Якщо вогонь відразу загасити не вдалося, необхідно якомога швидше залишити приміщення й покликати на допомогу дорослих. Якщо є можливість, зачинити по дорозі всі двері.

Не можна ховатися в шафах, під ліжком чи столом, у туалеті чи ванній кімнаті. Необхідно зателефонувати за номером «101».

Правила поводження під час пожежі

Багато пожеж у житлових приміщеннях виникають уночі. Ось кілька простих речей, які необхідно робити щовечора, щоб уберегти себе і свою родину від пожежі.

Вимкніть усі електроприлади, не призначені для постійної роботи.

Виключіть усі газові прилади.

Переконайтеся в тому, що ви не залишили тліючі цигарки.

Вимкніть тимчасові нагрівачі.

Установіть огородження навколо відкритого вогню (печі, каміна).

Ліквідація і локалізація пожежі

Слід знати, що майже всі пожежі, крім тих, що виникли через вибухи, спочатку невеликі, їх легко загасити. Існує думка, що в першу хвилину для гасіння пожежі достатньо однієї склянки води, у другу — три цебра, а в третю — і цистерни не вистачить. Тож слід швидко реагувати на загоряння, використовуючи всі доступні засоби для гасіння вогню (вода, мокра ганчірка, пісок). Палаючі легкозаймисті рідини гасити водою неефективно. Краще скористатися цупкою мокрою тканиною.

У разі небезпеки ураження електричним струмом відключіть електроенергію.

Виключіть газ. У разі пожежі не відчиняйте вікон і дверей: потік повітря лише посилить вогонь.

Якщо не можете згасити пожежу самотужки, зателефонуйте в пожежну службу.

Наслідки пожежі

Якщо під час пожежі ви отримали опік, то для зменшення болю до місця опіку прикладіть що-небудь холодне.

Обпалене місце можна змастити яким-небудь жиром.

Із сильними опіками слід звернутися до лікаря.

Якщо на місці опіку утворилися пухирі, то в жодному разі не можна розкривати їх.

Що потрібно робити, якщо…

Горить телевізор

Вимкніть телевізор з електромережі. Якщо через вогонь не можна підійти до електророзетки, знеструміть квартиру електричним автоматом або рубильником.

Повідомте про пожежу в пожежну охорону за номером «101».

Якщо це не становить небезпеки, постарайтеся загасити пожежу. Для цього залийте телевізор водою через отвори в задній стінці, стоячи при цьому збоку від телевізора.

Крім води можна також використовувати цупку тканину (покривало, ковдру), якою слід накрити палаючий телевізор. Без доступу повітря горіння припиниться.

Щоб уникнути отруєння продуктами горіння, виведіть із приміщення всіх людей.

Якщо впоратися з пожежею не вдалося, негайно залиште приміщення. Аналогічно дійте й у разі загоряння інших електропобутових приладів.

Горить одяг на людині

Не давайте людині бігти — полум’я розпалиться сильніше.

Накиньте на палаючу людину ковдру або пальто, залишивши голову відкритою, щоб вона не задихнулася продуктами горіння.

Викличте швидку допомогу.

Пожежа на балконі

Зателефонуйте в пожежну охорону.

Гасіть загоряння будь-якими підручними засобами, тому що вогонь у таких випадках швидко поширюється у квартири верхніх поверхів.

Якщо впоратися з пожежею не вдалося, зачиніть балконні двері й залиште квартиру.

Запах диму в під’їзді

Зателефонуйте в пожежну охорону. Якщо це не становить небезпеки, постарайтеся локалізувати вогнище пожежі й загасити його підручними засобами разом із сусідами.

Якщо через сильне задимлення сходової клітки скористатися сходами для виходу назовні неможливо, залишайтеся у квартирі. Зачиніться — і добре ущільнені двері надовго захистять вас від небезпечної температури та їдкого диму. Щоб уникнути отруєння продуктами горіння, закрийте щілини в дверях і вентиляційні отвори мокрою тканиною. Криками про допомогу привертайте увагу прибулих пожежників. Сховатися від пожежі й диму до прибуття пожежників можна також на балконі, зачинивши при цьому за собою балконні двері.

Якщо горять ваші вхідні двері, поливайте їх зсередини водою, а для організації гасіння зовні до прибуття пожежників зателефонуєте сусідам. Якщо в приміщенні багато диму, дихайте крізь мокру тканину.

Загальні правила евакуації в разі виникнення пожежі

1. З урахуванням обставин, що склалися, визначити найбільш безпечні евакуаційні шляхи та виходи в безпечну зону в найкоротший час. Ніколи не можна бігти навмання і затримуватися на виході.

2. Ліквідувати умови, що породжують паніку. Не залишати без нагляду дітей від моменту початку пожежі до її ліквідації.

3. Евакуацію людей слід починати з приміщення, у якому виникла пожежа, і суміжних приміщень, яким загрожує небезпека поширення вогню і продуктів горіння.

4. Передусім слід евакуювати дітей молодшого віку, хворих і старих людей.

5. Щільно зачинити усі вікна й двері в приміщенні, де виникла пожежа.

6. Евакуюватися з будинку, в якому сталася пожежа, необхідно по не задимлених сходах і коридорах.

7. Пробиратися до виходу через задимлене приміщення потрібно обережно, поповзом або рачки, бо внизу менше диму. По змозі йти всім разом, орієнтуючись за стінами, органи дихання захищати мокрою тканиною, щоб уникнути отруєння чадним газом (більшість людей гинуть на пожежі не від полум'я, а від отруєння чадним газом або продуктами горіння синтетичних матеріалів).

8.Двері відчиняти обережно — вогонь може вирватися назовні. По дорозі зачиняти за собою всі двері — кожні зачинені двері затримують пожежу на 15 хвилин.

9. Якщо спалахнув одяг, волосся, ні в якому разі не можна бігти

Необхідно спробувати збити полум'я якоюсь великою річчю, або катаючись по землі, або облившись водою, можна також закрити палаючий одяг або волосся щільною тканиною, ковдрою тощо.

10. Якщо коридори та сходи задимлені й залишити приміщення немає можливості, слід вийти на балкон, зачинити за собою двері та покликати на допомогу.

11.Якщо це зробити неможливо, потрібно, залишаючись у приміщенні, де немає пожежі, щільно зачинити за собою двері, позатуляти щілини, підійти до вікна і покликати на допомогу. Не соромтеся просити про допомогу, як-що вогонь загрожує вашому життю.

12. Якщо ваша квартира розташована на верхніх поверхах будинку, ви можете скористатися пожежними сходами, розташованими на балконах, або переходами між балконами.

13. Якщо ви виносите непритомну людину, накиньте на неї мокру тканину, ковдру.

14. Підтримуйте в себе й в інших цілковите самовладання. Часто під час пожежі люди стрибають зі смертельної висоти, хоч можливості порятунку далеко не вичерпані. На це їх штовхає страх.

15. Після евакуації з приміщення всіх людей перше завдання — заспокоїти їх, потім перевести в безпечне місце, використовуючи найкоротшу з усіх можливих доріг.

Правила пожежної безпеки в навчальних кабінетах, школі, у квартирах (будинках)

1.У навчальних і навчально-виробничих приміщеннях школи необхідно розміщувати тільки необхідні для забезпечення навчально-виховного процесу меблі, прилади, моделі, посібники тощо.

2. Усі навчально-наочні посібники мають зберігатися в спеціально відведених для цього приміщеннях, шафах, стелажах.

3. У навчальних і навчально-виробничих приміщеннях зберігаються тільки ті посібники і ТЗН, проводяться тільки ті досліди й роботи, які передбачено навчальними програмами.

4. Фільмокопії, слайди, діапозитиви тощо мають зберігатися тільки в спеціально відведених для цього приміщеннях. Забороняється зберігання кіно- і фотоплівок, відео- й аудіо касет у шухлядах із паперами й іншими матеріалами.

5.Після закінчення занять усі пожежо- і вибухонебезпечні матеріали та речовини мають бути прибрані з класів, кабінетів, майстерень до спеціально виділених і обладнаних приміщень.

6. Кількість парт (столів) у навчальних класах і кабінетах має не перевищувати гранично допустимих норм, які встановлюються Міністерством освіти і науки та узгоджуються з Міністерством охорони здоров'я.

7.Усі учасники навчально-виховного процесу (учні, вчителі, співробітники кабінетів, лабораторій і майстерень) повинні знати правила пожежної безпеки та правила поведінки в разі пожежі.

8. Перед початком проведення лабораторних занять учитель повинен провести інструктаж із протипожежної безпеки, а учні, прослухавши його, розписатися в журналі.

9. Усі роботи, пов'язані з виділенням токсичних, пожежо- і вибухонебезпечних газів і пар, необхідно проводити у витяжній шафі.

10. Лабораторні приміщення, робочі майстерні, коридори та рекреації школи мають бути забезпечені вогнегасниками. Учасники навчально-виховного процесу повинні знати місця розташування вогнегасників і вміти користуватися ними.

11. Усі двері евакуаційних та інших виходів мають завжди бути у справному стані, відчинятися в напрямку виходу людей із приміщення.

12. Не дозволяється влаштовувати перегородки і сховища на сходах, сходових майданчиках і шляхах евакуації. Не захаращувати зазначені ділянки евакуаційних шляхів.

13. Не дозволяється користуватися електронагрівальними приладами в класах і адміністративних приміщеннях.

14. У приміщенні школи на видному місці має бути розташований план евакуації з приміщення. У навчальному закладі має бути призначений співробітник, відповідальний за пожежну безпеку й евакуацію дітей із приміщення школи.

15. У навчальному закладі має бути створено дружину юних пожежних. Приміщення навчального закладу слід обладнати засобами оповіщення людей про пожежу (АПС, внутрішня телефонна чи радіотрансляційна мережа, спеціально змонтована мережа оповіщення тощо).

16. Після закінчення всіх робіт обов'язково необхідно оглянути всі примі-щення, вимкнувши електроустаткування, за винятком апаратів і приладів не-перервної дії.

У разі виникнення пожежі в школі необхідно:

1. Евакуювати людей з приміщення.

2. Негайно зачинити двері приміщення, в якому виникла пожежа, для запобігання поширенню вогню і доступу повітря в приміщення, а також задимленості шляхів евакуації.

3. Негайно повідомити про виникнення пожежі в службу пожежної охорони, при цьому слід чітко назвати адресу, місце виникнення пожежі, своє прізвище й ім'я. Виклик має бути про дубльований через кілька хвилин.

4. Повідомити персоналові школи, який вживе належних заходів щодо місця виникнення пожежі. Задіяти систему оповіщення в разі пожежі.

5. Не допускати паніки. За сигналом тривоги учні стають біля своїх парт і за вказівкою вчителя залишають приміщення по одному розміреним кроком евакуаційними шляхами. Замикає ходу вчитель із класним журна-лом.

6. Необхідно зачинити двері класу і всі двері, що зустрічаються на шляху: під час пожежі вони перешкоджають поширенню вогню.

7., Діти з одного класу спускаються сходами по одному, залишаючи місце для дітей іншого класу. Не допускається обганяти один одного.

8. Перш за все необхідно евакуювати дітей початкової школи.

9. Усі, хто не був присутнім у класі під час тривоги (був у туалеті, чергував у вчительській тощо) повинні йти до місця збору і приєднатися до свого класу чи групи.

10. Весь адміністративний і технічний персонал школи повинен за сигналом тривоги негайно рушити до місця збору. У разі потреби організуються пошуки людей, яких не виявилося на місці збору.

11.На місці збору кожен клас або група займає суворо визначене, заздалегідь відведене для них місце. Робиться перекличка за класними журналами для з'ясування, чи всі евакуювалися зі школи. Результати переклички доповідаються директорові школи.

ІІІ. Перевірка знань учнів.

1.      Назвіть способами гасіння пожеж на початковій стадії загорання..

2.      Як необхідно діяти у разі виникнення пожежі у вашому будинку?

3.      Як необхідно діяти у разі виникнення пожежі у вашій школі ?

4.      Назви правила евакуації потерпілих із будівель, що горять.

ТЕМА 7. ЗАПОБІГАННЯ ВИНИКНЕННЮ ПОЖЕЖ ВІД ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ ТА ПРАВИЛА ГАСІННЯ ТАКИХ ПОЖЕЖ. ДІЇ УЧНІВ ПІД ЧАС ПОЖЕЖІ

Мета: ознайомити учнів з причинами виникнення пожеж та  правилами протипожежної безпеки з електричним струмом; навчити ефективним діям уразі виникнення пожежі; розвивати логічне мислення; виховувати любов до життя, почуття самозбереження.

Хід бесіди.

І. Повідомлення теми та мети бесіди.

ІІ. Основний матеріал бесіди.

Запобігання виникненню пожеж від електричного струму та правила гасіння таких пожеж

Для запобігання ушкодженню ізоляції та виникненню коротких замикань (і як наслідок — пожежі) не дозволяється:

• зафарбовувати й білити шнури та дроти;

• вішати на них будь-що;

• допускати зіткнення електричних дротів з телефонними, теле- і радіоантенами, гілками дерев і покрівлями споруд;

• використовувати як провідник електричного струму телефонні, радіодроти;

• довільно вбивати в стіни цвяхи: це може призвести до пошкодження схованої ізоляції;

• самостійно здійснювати ремонт електророзеток, переносити електропроводку.

У разі виникнення пожежі в приміщенні школи учні мають виконувати накази й розпорядження вчителів. План евакуації школярів має міститися в рамці під склом на помітному місці. На ньому мають бути позначені також аварійні та запасні виходи.

Не можна ховатися в кабінетах, підсобних приміщеннях, туалетах тощо.

Під час евакуації слід поводитися організовано та не піддаватися паніці.

Дії учнів у разі пожежі

Ознаки початку пожежі

У житлових будинках і підсобних будівлях пожежа може швидко охопити значну площу лише в тих випадках, коли в приміщенні загорілися пролиті горючі рідини (наприклад, через падіння на підлогу керогаза). У газифікованих будинках це може статися внаслідок вибухового спалаху газу. У житлових будинках пожежа найчастіше починається з появи незначного полум’я, якому передує більш або менш тривалий період нагрівання або тління твердих горючих предметів.

Наявність запаху перегрітої речовини та поява легкого, спочатку ледь помітного диму, що згодом починає скупчуватися та виїдати очі, — перші чіткі ознаки пожежі. Електричні дроти, поступово нагріваючись унаслідок перевантаження, спочатку «сигналізують» про це характерним запахом горілої гуми, а потім ізоляція запалюється й горить або жевріє, підпалюючи розташовані поруч предмети. Одночасно із запахом горілої гуми може згаснути світло або електричні лампи горітимуть упівнакалу, що іноді також є ознакою близької небезпеки загоряння ізоляції електродротів.

Коли в приміщенні, де почалася пожежа, є посилена вентиляція (відчинене вікно, двері на балкон) люди, які перебувають у сусідніх кімнатах, іноді дізнаються про пожежу не завдяки диму або запаху гару, а за потріскуванням дерева, схожим на потріскування сухих дров, що палають у грубці. Іноді чути свист, можливі відблиски полум’я.

Про горіння сажі в трубі іноді дізнаються за стугонливим звуком, схожим на завивання вітру, і смолистим запахом сажі, що горить.

Знання ознак пожежі, що починається в житловому будинку, допомагає вчасно виявити й ужити заходів щодо його ліквідації.

Виявивши пожежу, що починається, необхідно насамперед якомога швидше повідомити про це пожежну охорону. Слід мати на увазі, що чим скоріше приїдуть пожежні, тим легше та з меншими збитками буде припинено пожежу. Пожежну команду слід викликати також у разі появи навіть невеликої кількості диму в будинку, коли існує небезпека виникнення пожежі в недоступному для огляду місці або якщо неможливо встановити причину появи диму.

Поширенню пожежі в житловому будинку найчастіше сприяють вентиляційні канали, вікна і двері, крізь які надходить свіже повітря, що дає додатковий приплив кисню, який сприяє розвитку пожежі. Ось чому не рекомендується розбивати шибки у вікнах приміщення, яке палає, і залишати відчиненими двері в сусідні приміщення.

Якщо пожежу помітили пізно й наявних засобів пожежогасіння недостатньо, слід ужити заходів щодо затримання поширення вогню. Для цього необхідно по можливості щільно причинити всі двері та вікна в приміщенні, де почалася пожежа. Щілини між підлогою і дверми можна закласти мокрою тканиною, перекрити газ, вимкнути електроенергію. Якщо будинок або квартира заповнюються димом, дихати слід крізь мокру тканину, а рухатися якнайближче до підлоги (там менше диму). Слід пам’ятати, що діти, злякавшись вогню або диму, можуть сховатися у відлюдних місцях (під ліжком, у шафі) і не озиватися на незнайомі голоси.

Перш ніж відчинити двері в будинку, що палає, доторкніться до них зворотним боком долоні. Не відчиняйте їх, якщо відчуєте, що двері теплі: за ними — вогонь. Постарайтеся вивести з будинку (квартири), що палає, людей, які перебувають там. Не намагайтеся захопити із собою цінні речі та інше майно.

Вибирайте якомога більш безпечний шлях евакуації й постарайтеся не панікувати. Не користуйтеся ліфтами під час пожежі. Спускайтеся лише сходами. Ніколи не біжіть навмання. Після прибуття пожежників безсуперечно виконуйте їхні команди. Не заходьте назад у приміщення, що горить, аж поки пожежники не скажуть, що небезпеки немає.

А що робити, якщо вогонь відрізав шлях до виходу?

Головне — постарайтеся зберегти спокій. Ідіть у найдальшу від приміщення, яке палає, кімнату, щільно причиняючи за собою всі двері. Відчиніть вікно й постарайтеся привернути увагу перехожих криками про допомогу. Почувши вас, вони викличуть пожежну охорону.

Якщо ваша квартира розташована невисоко й вам загрожує безпосередня небезпека, вибирайтеся через вікно. При цьому вилазьте вперед ногами, тримаючись руками за вікно, опустіть тіло, максимально наблизившись до землі, а потім стрибайте.

Порядок виклику пожежної охорони

Телефон пожежної охорони — «101».

Слід пам’ятати, що правильне й повне повідомлення про пожежу дозволить пожежній охороні передбачити можливу обстановку та прийняти необхідні рішення, які дадуть можливість у найкоротший строк зосередити в місці пожежі відповідні сили й засоби з його ліквідації. На додаток до відомостей про об’єкт пожежі та його адресу необхідно вказати місце виникнення, зовнішні ознаки пожежі, наявність загрози людям, зручний проїзд, а також назвати своє прізвище.

Існує правило: той, хто викликав пожежних, повинен організувати їх зустріч і вказати найкоротший шлях до місця пожежі.

Якщо пожежа виникла вдома, можливо, евакуюватися доведеться в темряві та з іншими ускладненнями. Вибиратися з приміщення, що палає, буде набагато простіше, якщо заздалегідь спланувати та продумати свій шлях евакуації:

• переконайтеся, що спланований вами шлях евакуації не має перешкод, покриття підлоги не має дефектів, об які можна спіткнутися;

• якщо існують серйозні труднощі з пересуванням (інвалідність), бажано, щоб ваша кімната перебувала на першому поверсі або якнайближче до виходу;

• за потреби допомоги під час пересування біля ліжка має перебувати обладнання, що сповіщає (дзвоник або телефон).

Якщо пожежа виникла, ви повинні знати, що робити в цьому випадку:

• необхідно негайно викликати пожежну охорону за номером «101», повідомивши свою точну адресу й об’єкт пожежі, та зустріти пожежну охорону;

• якщо поруч є дорослі, відразу покличте їх на допомогу;

• якщо горіння тільки-но почалося, ви легко загасите вогнище водою, накривши товстою ковдрою, покривалом, закидавши піском, землею;

• у жодному разі не гасіть водою електропроводку й електроприлади, що перебувають під напругою: це небезпечно для життя;

• якщо ви бачите, що не зможете впоратися з вогнем і пожежа набуває загрозливих розмірів, терміново залиште приміщення;

• ніколи не ховайтеся в задимленому приміщенні в тихих місцях.

І все-таки пам’ятайте, що пожежі легше запобігти, ніж загасити, і що маленький сірник може обернутися великим лихом.

Пожежі в житлових і промислових спорудах, а також будинках, у яких розташовані установи й організації, можуть виникнути через несправність електричних мереж або через їх неправильну експлуатацію. Це пояснюється тим, що під час проходження електричного струму через провідник відбуваються втрати електричної потужності, внаслідок чого провідник нагрівається. Електричні мережі розраховуються таким чином, щоб у процесі їх експлуатації втрати потужності в мережах, а значить, і тепло, що виділяється в довкілля, не перевищували гранично допустимих норм, установлених державними стандартами. Якщо в електричних мережах виділяється відчутне тепло, значить не витримуються правила експлуатації електроустаткування й електричних мереж, що може призвести до короткого замикання в мережі, до самозаймання ізоляції провідників і, як наслідок, до пожежі.

Коротке замикання — це утворення електричного контакту внаслідок такого з'єднання провідників електричного кола, яке не передбачене нормальними умовами роботи, що супроводжується значним збільшенням сили струму в колі, виділенням тепла і може супроводжуватися електричними розрядами, аж до електричної дуги.

Коротке замикання в електричних мережах може виникнути:

—унаслідок зіткнення двох неізольованих провідників через порушення ізоляції частин електричних мереж і устаткування;

—унаслідок перевантаження електричної мережі, коли потужність, яку споживає мережа, перевищує гранично допустиму (тобто до джерела живлення підключено велику кількість електроприладів);

—під час проведення будівельних, ремонтних та інших робіт, коли через недотримання правил експлуатації електричних мереж або через незнання місць розташування проводів відбувається пошкодження ізоляції чи з'єднання двох провідників металевими частинами будівельних інструментів.

Якщо на місці виникнення короткого замикання виявляються горючі матеріали або конструкції, вони моментально займаються.

Самозаймання електричних мереж може виникнути внаслідок порушення або ослаблення контакту провідників у місцях їх приєднання до струмоприймачів, а також через значне перевантаження електричних мереж. У разі поганого контакту може виникати іскріння, а в разі значних навантажень — електрична дуга. Усе це може призвести до самозаймання підрозетників, горючих перегородок, стін тощо.

Для запобігання небезпечним наслідкам коротких замикань і перевантаженням в електричних мережах застосовують релейний захист або встановлення плавких запобіжників, що забезпечують швидке вимикання небезпечної ділянки мережі. Ці пристрої розривають електричне коло, якщо сила струму перевищить допустиме значення.

Релейний захист — комплексний електричний пристрій для захисту електроустаткування й електричних мереж при аварійних режимах. У релейному за-хисті застосовуються захисні реле, що автоматично реагують на задану зміну контрольованого параметра (струму, напруги, потужності або частоти).

Плавкий запобіжник — найпростіший пристрій, що розриває електричну мережу, якщо сила струму перевищить допустиме значення.

У сучасних будинках для захисту електропроводки у квартирах  застосовуються автомати релейного захисту. Але в будинках старої забудови, а також у приватних будинках найчастіше застосовуються запобіжники з плавкими вставками. Нерідко трапляються випадки, коли плавка вставка замінюється вставкою з тугоплавкого матеріалу (мідного чи алюмінієвого проводу тощо), встановлюються саморобні запобіжники, а то й просто запобіжники знімаються і замінюються проводами або пучками проводів. Вони не можуть запобігати небезпечним наслідкам перевантажень і коротких замикань і є пожежонебезпечними.

Необхідно пам'ятати також, що, крім перелічених, причинами виникнення пожежі від електричного струму можуть бути:

—несправність електропобутових приладів і електротехніки;

—залишені без нагляду електропобутові прилади й оргтехніка;

—користування саморобними електропобутовими приладами, ялинковими гірляндами тощо.

Причиною загоряння можуть стати будь-які несправні електроприлади: холодильники, пилососи, праски, вентилятори тощо. Зазвичай найслабшими їх місцями є вимикачі, штепсельні вилки та шнури, розхитані розетки. Слід відзначити, що з-поміж усіх електропобутових приладів найбільш частою причиною виникнення пожежі є телевізор. Можуть горіти телевізори будь-якої моделі, зроблені в будь-якій країні. З телевізором, як і з будь-яким іншим електроприладом, необхідно поводитись обережно: не бити кулаком по вимикачу й по корпусу, якщо зникло зображення, не смикати за шнур і т. д. Телевізори загоряються частіше від інших електроприладів. Річ у тім, що в них використовуються дуже високі напруги: від 9 кіловольтів у чорно-білих телевізорах до 30 кіловольтів у кольорових із великим розміром екрана. Така напруга вже сама по собі є небезпечною, особливо в портативних модифікаціях, де і напруги великі, і щільність монтажу значна.

Усередині телевізора виробляється досить багато тепла. Тому він має добре охолоджуватися. Не накривайте телевізор усілякими серветками, не влаштовуй-те на ньому смітник старих газет, закриваючи при цьому вентиляційні отвори, не встановлюйте його в нішах меблевої стінки, не ставте біля опалювальної батареї. Крім цього, необхідно пам'ятати, що час безперервної роботи телевізора має не перевищувати 4—5 годин, після чого його необхідно вимкнути на 0,5—1 годину для того, щоб він охолов, особливо якщо температура в кімнаті значно перевищує 20 °С.

Несправність, що призводить до загоряння телевізора, може виникнути зовсім несподівано.

Іноді телевізор явно не повністю справний, але власник продовжує дивитися його або тримає ввімкненим, а то й стукає по корпусу в надії, що дефект зникне. Якщо телевізор перестав приймати одну з програм, у нього пропав який-небудь із кольорів або з'явилися негаразди зі звуком, подальша експлуатація телевізора допустима. Але якщо екран повністю згас, звук супроводжується клацанням, а тим більше оглушливим стрілянням, шипінням, якщо з'явився запах горілої пластмаси, телевізор слід негайно вимкнути й від’єднати мережну вилку від розетки.

Іноді ми буваємо легковажними, неправильно експлуатуючи електронагрівальні прилади (праски, плитки, чайники тощо), нерідко забуваємо, що прилад увімкнений, і залишаємо його без нагляду. При цьому він перегрівається, що може спричинити пожежу. Спіраль електроплитки, наприклад, нагрівається до 600—700 °С. Дерев’яний стіл, стілець або підлога, якщо на них поста-вити нагрівальний електроприлад без вогнетривкої підставки, можуть зайнятися. Електронагрівальні прилади необхідно ставити на негорючі підставки як найдалі від штор, фіранок та інших легкозаймистих предметів. Особливо небезпечними є електроприлади з відкритими спіралями та саморобні електроприлади, що можуть бути виконані без дотримання правил пожежної й електричної безпеки. Слід відзначити, що часто використовуються саморобні електроприлади великої потужності, особливо опалювальні, що може призвести до пожеж як через перевантаження електричних мереж, так і через загоряння окремих предметів, у тому числі й підлоги, на якій ці прилади встановлюються.

Серед усіх причин пожеж від електричного струму переважають залишені без нагляду ввімкнені електричні прилади: залишений на ніч або на час походу до магазину опалювальний прилад, телевізор, який працює вночі, коли господар мирно спить, або забута вранці праска.

Правила гасіння пожеж, викликаних електричним струмом

Відомо, що для виникнення пожежі необхідні три умови: наявність горючої речовини, кисню і теплового імпульсу для нагрівання горючої речовини до необхідної температури. У разі пожеж, викликаних електричним струмом, як тепловий імпульс виступає електричний струм. Отже, в першу чергу потрібно вимкнути предмет, що горить, від джерела електричного струму. Ні в якому разі не намагайтеся вимикати палаючий електроприлад за допомогою вимикача. Для того щоб вимкнути електроприлад, який горить, від джерела живлення, необхідно вимкнути живлення на щитку на сходовому майданчику або на рубильнику (вимикачі) біля входу в будинок, квартиру. Можна також вийняти вилку з розетки, якщо ви впевнені, що в проводці немає короткого замикання.

Для боротьби з пожежами, які виникли від електричного струму, на початковій стадії можливе застосування вогнегасників промислового виробництва. За-раз промисловістю випускаються вогнегасники, які поділяються на такі типи залежно від вогнегасної речовини:

—водні;

—пінні (повітряно-пінні та хімічні пінні);

—порошкові;

—вуглекислотні;

—хладонові;

—комбіновані.

У сучасних вогнегасниках широко використовуються такі вогнегасні речовини.

Вода — рідина за температури від 0 до 100 °С. Основний спосіб впливу на горіння — охолодження. Має вторинний ефект — перетворюючись на пару, ізолює вогнище пожежі та знижує вміст кисню в зоні горіння.

Способи подачі — компактний або розпилений струмінь.

Вода з добавками. З метою поліпшення властивостей і підвищення ефективності гасіння у воду додають різні речовини. Для зниження поверхневого натягу застосовують поверхнево активні речовини (ПАР): (піноутворювачі, сульфаноли та ін.). Для підвищення в'язкості застосовують загущу вальні добавки, наприклад натрій-карбоксиметилцелюлозу (КМЦ). Ведуться роботи зі створення нових добавок, які підвищують вогнегасну здатність води.

Піна — дисперсна система, яка складається з осередків — пухирців газу, роз-ділених плівками рідини. Основний спосіб впливу на горіння — ізоляція вогнища горіння. Додатковий — охолодження за рахунок наявної води.

За способом одержання піни поділяються на хімічні та повітряно-механічні. Хімічна піна утворюється в результаті хімічної реакції між лужною та кислот-ною частинами заряду. Повітряно-механічна піна утворюється в результаті механічного розпилення розчину піноутворювача та його змішування з повітрям у піногенераторах.  

Піни поділяються за кратністю (відношення об'єму піни до об'єму розчину, з якого її отримано) на піни низької кратності (до 10), середньої (10—200), високої (більша від 200).

Вогнегасні порошки — подрібнені мінеральні солі з різними добавками. Основний спосіб впливу на горіння — інгібування.

Додаткові ефекти: розбавлення пар палива, створення перешкод вогню, охолодження.

Вогнегасні порошки поділяються на порошки загального і спеціального призначення. Вогнегасні порошки загального призначення застосовуються для гасіння пожеж електроустаткування під напругою (за винятком ПСБ-3). Вогнегасні порошки спеціального призначення застосовуються для гасіння пожеж горючих металів. Спосіб впливу — ізоляція палаючої поверхні від довколишнього повіт-ря.

Вуглекислий газ — безбарвний газ без запаху і смаку за 0 °С І 760 мм рт. ст. Температура замерзання — -56,6 °С. Критична температура -31 °С.

Основний спосіб впливу на горіння — розбавлення паро газоповітряної суміші горючих пар і газів із повітрям (киснем), додаткове охолодження (твердий карбон діоксид).

ІІІ. Перевірка знань учнів.

1. Чому  виникають пожежі в електричних мережах?

2. Які ви знаєте наслідки  пожеж?

3. Які правила гасіння пожеж в електричних мережах ви знаєте і?

 ІV. Підсумок бесіди.

 ТЕМА 8. ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА ПОСТРАЖДАЛИМ ВІД ПОЖЕЖ. ШКІДЛИВІСТЬ І НЕБЕЗПЕЧНІСТЬ ТЮТЮНОПАЛІННЯ

Мета: ознайомити учнів з правилами надання першої допомоги постраждалим від пожежі, пояснити учням ще один аспект небезпечності куріння; виховувати почуття відповідальності, ціннісне ставлення до власного здоров'я.

Хід бесіди.

І. Повідомлення теми та мети бесіди.

ІІ. Основний матеріал бесіди.

Порятунок людей під час пожежі. Долікарська допомога потерпілим від пожеж

Виявивши дим у під'їзді, у вікні або в якомусь іншому місці житлового будинку чи виробничого приміщення, приміщення навчального закладу тощо, спробуйте з'ясувати, що відбувається звідки йде дим.

Якщо в приміщенні виникла пожежа і ви виявилися її свідком, необхідно:

—сповістити сусідів та інших людей про виникнення пожежі;

—негайно сповістити про пожежу службу пожежної охорони за телефоном 101, чітко назвавши при цьому адресу й місце, де виникла пожежа, а також своє прізвище, ім'я, по батькові, адресу проживання і телефон, із якого ви телефонуєте. Не дивуйтеся багатьом питанням, які ставить черговий. Пожежна команда в цей час уже їде на ваш виклик. Телефонувати до пожежної служби потрібно й у тому разі, якщо хтось уже викликав допомогу,— треба повідомити, у якій квартирі перебувають люди. Ця інформація передається по рації на місце пожежі, і в разі потреби пожежні подадуть допомогу;

—вивести дітей і літніх людей із приміщення, покликати на допомогу дорослих і тільки після цього почати гасити вогонь самотужки, використовуючи вогнегасники та підручні засоби. Підручними засобами можуть бути мокра тканина, пісок, вода та ін.

Під час гасіння пожежі та рятування людей необхідно пам’ятати, що дорослі найчастіше в змозі привернути до себе увагу, дати знати про свою присутність. Якщо вони застигнуті зненацька вогнем або димом і від цього непритомніють, то шукати їх потрібно, в основному, поряд зі входами, біля вікон або інших можливих виходів. Хворі люди, які не в змозі рухатися, можуть бути в ліжках, на стільцях або поряд із ними.

Великі труднощі/виникають у пошуку на пожежах дітей. Зазвичай вони ховаються в місцях, які дорослим не спадають на думку, тому з їх виявленням і порятунком часто спізнюються.

Увага! Маленькі діти можуть сховатися в шафі, під ліжком, під столом, у туалеті, у ванній, під ковдрою і найчастіше не відгукуються.

У разі пожеж у хмарочосах або інших дуже високих будівлях необхідно враховувати, що автоматичні сходи пожежних машин піднімаються в кращому разі на висоту 50 м. Таким чином, ті, хто перебуває нижче від цієї висоти, можуть ви-зирнути і покликати на  допомогу з вікон, а хто вище — повинні швидко вибрати-ся на дах, де їх помітять із гелікоптерів.

Під час пожежі люди часто стрибають з явно смертельної висоти. На це їх штовхає страх. Намагайтесь використовувати всі можливості та засоби для рятування, підтримуйте в собі та оточуючих присутність духу.

Надання допомоги потерпілому під час пожежі

Щоб надати першу долікарську допомогу під час пожежі, потрібно насамперед з'ясувати ступінь і характер ураження. Воно може  |виражатися у вигляді опіків, отруєння продуктами горіння або механічних травм.

Залежно від міри ураження розрізняють чотири ступені опіку.

Опік І ступеня. У цьому випадку уражено лише епідерміс, місце  опіку червоніє, з'являється невелике відчуття болю і припухлість, але без утворення пухирів. Зазвичай такі опіки мають локальний характер.

Опік ІІ ступеня характеризується  появою на шкірі пухирів. У цьому випадку уражені дерма й епідерміс. Опіки II ступеня дуже болючі й викликають набряк, який не спадає кілька днів.

Опік III ступеня характеризується ушкодженням усіх шарів шкіри, включаючи підшкірний, і пов'язаний з ушкодженням м’язових тканин. Такі опіки приз-водять до великої втрати вологи, можуть викликати шок і смерть.

Опік IV ступеня характеризується великим ураженням тканин і обвугленим кісток. Як правило, призводить до шоку, відсоток виживання після таких опіків мінімальний.

Опіки будь-якого ступеня спричинюють зміни як у місці ураження, так і в усьому організмі. Відбувається велика втрата рідини, розпад білків, що призводить до всмоктування токсинів і отруєння організму. Велике значення має площа ураження. Так, у разі опіку І ступеня шок настає при ураженні більш як 30 % шкірного покриву, у разі опіку II ступеня шок настає при ураженні 10 % шкірно-го покриву.

Коли потерпілий зазнає первісного шоку, він різко збуджений, але потім настає загальмованість, знижується частота дихання І пульсу. Шок, який розвивається через 1—2 доби після опіку, називається вторинним. У дітей опіковий шок настає після опіку 3—5% поверхні тіла.

Надання допомоги потерпілому при опіках:

—якщо на людині горить одяг або волосся і вона біжить — зупиніть її;

—поваліть її на землю;

—облийте водою;

—якщо під руками немає води, накиньте на потерпілого щільну тканину (мо-кру), пальто або ковдру;

—як тільки вогонь згасне, зніміть одяг, який горів, щоб гаряча тканина не була довго притиснута до обгорілої шкіри;

—не вкутуйте палаючу людину з головою — гази, що виділяють¬ ся під час горіння, можуть викликати серйозні ушкодження дихальних шляхів;

—не зривайте одяг з обпаленого тіла;

—акуратно розріжте ножицями і зніміть те, що знімається;

—на опік до приїзду швидкої допомоги накладіть суху стерильну пов'язку або пропрасовану тканину. Не можна промивати опікову рану, торкатися місця опіку руками, проколювати пухирі, обривати прилиплі шматки одягу, змазувати поверхню опіку будь-чим, особливо олією, або засипати порошками, оскільки це сприяє потраплянню інфекції й утруднює хірургічну обробку рани; якщо людина притомна — дайте їй знеболювальний засіб — анальгін, баралгін тощо;

—якщо довго не приїжджає «швидка допомога», дайте потерпілому багато пиття.

У разі непритомності піднести до носа потерпілого ватку, змочену нашатирним спиртом, не притуляючи до слизових оболонок носа. Стежити за тим, щоб язик потерпілого не западав у горло.

Якщо дихання зупинилося або дуже різке і поверхневе, необхідно зробити штучне дихання методом «рот у рот» або «рот у ніс», у разі зупинки серця — непрямий масаж серця.

При виникненні пожеж від електричного струму часто відбувається ураження електричним струмом (місцеве, що виникає в разі ураження окремих частин організму, і загальне, коли уражається весь організм). У цьому випадку необхідно:

1. Припинити доступ електричного струму до потерпілого. Для цього використовується будь-який сухий неметалевий предмет, який не є провідником електричного струму, щоб відкинути провід від потерпілого; якщо потерпілий у стані коми, повернути його на живіт.

2. У випадку раптової зупинки серця завдати удару по грудині й узятися до реанімації.

3. Надавати допомогу в такому порядку: зупинити кровотечу, накласти стерильні пов'язки на рани й опіки, накласти шини на кінцівки в разі переломів.

Неприпустимим є:

• торкатися потерпілого без його знеструмлення, інакше неминуче ураження електричним струмом;

• шукати вимикач або рубильник, якщо можна відкинути проводи від потер-пілого за допомогою підручних засобів;

• торкатися проводів руками або іншими частинами тіла;

• припиняти реанімаційні заходи до появи трупних плям;

• наближатися до проводу, що лежить на землі, бігом або швидким кроком.

Коли на землю потрапляє оголений провід, що перебуває під високою напругою, довкола нього створюється електричне поле, сильніше поблизу проводу і слабше далі від нього. Коли людина наближається до проводу (а якщо уражений поряд, то й до ураженого), між двома її ногами виникає крокова напруга, яка тим сильніша, чим ширший крок у зоні дії так званого «електричного кратера».

Наближатися до ураженого в зоні «електричного кратера» необхідно або стрибаючи на одній нозі, або гусячим кроком, коли п'ята однієї ноги обов'язково торкається носка іншої ноги.

У результаті перебування в задимленому приміщенні потерпілий може отруїтися продуктами горіння, що викликають порушення діяльності центральної нервової та серцево-судинної систем. Серед продуктів го-ріння найбільш небезпечним є чадний газ.

Чадний газ — украй токсична речовина, за кімнатної температури активно реагує з киснем і тому здатна зменшувати концентрацію кисню в крові; але найнебезпечніша дія полягає в тому, що він утворює дуже міцні комплекси з залізом, яке є основою гемоглобіну — переносника кисню в крові, у результаті чого кров частково або повністю втрачає здатність переносити кисень. Людина, яка отруїлася чадним газом, відчуває головний біль, запаморочення, загальну слабкість, сонливість, нудоту, починається блювота, людина швидко непритомніє, настає зупинка дихання і, якщо вчасно не буде надано медичну допомогу, може настати смерть. Тому навіть невелика концентрація чадного газу в повітрі становить серйозну небезпеку для життя. Головний симптом отруєння чадним газом — непритомність.

Ураження чадним газом буває трьох ступенів.

Перший ступінь — легкий. Людина або не непритомніє взагалі, або непритомніє на короткий час. Вона відчуває шум у вухах, пульсацію венозних судин, головний біль, спрагу, страх.

Другий ступінь — середній. Людина непритомніє на відносно тривалий час. Вона отямлюється тоді, коли опиняється на свіжому повітрі. Крім того, у потерпілих спостерігається психомоторне збудження, неадекватна поведінка, почервоніння обличчя, підвищення температури до 38—40 °С.

Третій ступінь — тяжкий. Вміст чадного газу в крові сягає 60— 80 %, що при-зводить до тривалої непритомності, порушення дихання (воно стає прискореним і поверхневим). Додаткові ознаки отруєння даного ступеня — шкіра блідо-синюшна, мимовільне випорожнення кишечника і сечового міхура.

При отруєнні чадним газом необхідно діяти швидко й рішуче:

— Винести потерпілого на свіже повітря.

—Викликати лікаря.

ОТЖЕ!

Домедична допомога постраждалим від пожеж

Швидкість та якість надання долікарської медичної допомоги визначається підготовленістю осіб, що знаходяться поруч. Якщо хтось постраждав від пожежі, слід:

• заспокоїти постраждалого, покликати дорослих;

• якщо під рукою немає води, накинути на постраждалого цупку тканину;

• тільки-но вогонь згасне, зняти тканину, щоб не травмувати обгорілу шкіру;

• не зривати одяг з обгорілого тіла, а акуратно розрізати його ножицями та зняти те, що знімається;

• до приїзду лікарів накласти на опік суху й чисту ганчірку.

Найбільш характерними видами ушкодження організму людини під час пожежі є: травматичний шок, термічний опік, ядуха, синці, переломи, поранення.

Забороняється:

• перетаскувати потерпілого на інше місце, якщо йому ніщо не загрожує, а першу долікарську допомогу можна надати на місці. Особливо це стосується переломів, ушкоджень хребта, проникаючих поранень;

• давати воду й ліки постраждалому, що перебуває без свідомості, тому що він може задихнутися;

• видаляти сторонні предмети, що виступають із грудної, черевної або черепної порожнини, навіть якщо здається, що їх можна легко витягти;

• залишати потерпілого, що перебуває без свідомості, на спині, щоб він не захлинувся в разі нудоти, блювоти або кровотечі.

Необхідно:

• якомога швидше викликати «швидку допомогу», точно й виразно описавши місце, де сталося лихо. Якщо ви не впевнені, що вас правильно зрозуміли, дзвінок краще продублювати;

• до приїзду «швидкої допомоги» спробувати знайти медичного працівника, який зможе надати постраждалому більш кваліфіковану допомогу;

• у випадку, коли зволікання може загрожувати життю потерпілого, слід надати йому першу долікарську допомогу, не забуваючи про головний медичний принцип — «не нашкодь».

Головними заходами надання першої долікарської допомоги є такі.

У разі травматичного шоку:

• обережно покласти потерпілого на спину, у разі блювоти повернути голову набік;

• перевірити, чи є подих, чи працює серце. Якщо немає — почати реанімаційні заходи;

• швидко зупинити кровотечу, іммобілізувати місця переломів;

• дати знеболювальне, за його відсутності — 50–70 г алкоголю;

• у разі пригніченого подиху й серцевої діяльності ввести адреналін, кордіамін, кофеїн.

Забороняється:

• переносити потерпілого без надійного знеболювання, а в разі переломів — шинування;

• знімати прилиплий унаслідок опіку одяг;

• давати пити, якщо потерпілий скаржиться на біль у животі;

• залишати хворого без спостереження.

У разі термічного опіку:

• звільнити обпалену частину тіла від одягу; за потреби розрізати тканину, не здираючи клапті, що пристали до тіла;

• не можна розкривати пухирі, торкатися опікової поверхні руками, змащувати її жиром, маззю та іншими речовинами.

У разі обмежених опіків I ступеню на почервонілу шкіру рекомендується накласти марлеву серветку, змочену спиртом. За обмеженого опіку слід негайно почати охолодження місця опіку (прикривши його серветкою та ПХВ-плівкою) водопровідною водою впродовж 10–15 хв., після чого на уражену поверхню накласти чисту, краще стерильну, не дужу тугу пов’язку, увести знеболювальні засоби (анальгін, баралгін тощо).

У разі великих опіків слід накласти потерпілому пов’язки, напоїти гарячим чаєм, дати знеболювальне й тепло загорнути, після чого терміново доставити його до лікарні. Якщо перевезення постраждалого затримується або триває довго, йому дають пити лужно-сольову суміш (1 чайну ложку кухонної солі та 1/2 чайної ложки харчової соди, розчинені у двох склянках води).

Розпочинаючи надання першої долікарської допомоги потерпілому від пожежі, рятувальник повинен чітко уявляти послідовність власних дій у конкретній ситуації. Час відіграє вирішальну роль.

Це важливо знати

Під час горіння виділяються отруйні гази: синильна кислота, фосген та ін., а вміст кисню в повітрі зменшується. Ось чому небезпеку становить не лише й навіть не стільки вогонь, скільки дим і гар від нього. Слід ураховувати й можливі реакції організму людини на збільшення концентрації продуктів горіння:

• чадного газу: 0,01 % — слабкий головний біль; 0,05 % — запаморочення; 0,1 % — непритомність; 0,2 % — кома, швидка смерть; 0,5 % — миттєва смерть;

• вуглекислого газу: до 0,5 % — не впливає; від 0,5 до 7 % — почастішання серцевого ритму, початок паралічу дихальних центрів; понад 10 % — параліч дихальних центрів і смерть.

Шкідливість і небезпечність тютюнопаління

Ще одна причина, яку слід відзначити особливо, — це недбалість під час паління. Курців у нас поки ще багато, звідси й велика ймовірність пожеж. Нерідко можна спостерігати, як окремі люди, запалюючи цигарку, кидають палаючі сірники й недопалки абикуди, палять у заборонених місцях, кладуть недопалки на дерев’яні предмети, поблизу речей, здатних запалитися в разі найменшого зіткнення з вогнем. Спеціально проведені досліди показали, що максимальна температура тліючої цигарки коливається в межах +300…+420 °С, час її тління — 4–8 хв. Цигарка в момент запалення має температуру +310…+320 °С, час тління — 26–30 хв. Спричинивши тління горючого матеріалу, сам недопалок через якийсь час гасне, але утворене ним вогнище тління за сприятливих умов може перетворитися на пожежу. Недопалок, кинутий на деревну стружку, спричиняє її тління. Тепло, що виділяється при цьому, проникає вглиб стружки. Через 2,5–3 год температура піднімається до +410…+470 °С і відбувається запалення. Тліючий недопалок здатний спричинити запалення паперу. Якщо недопалок лежить на поверхні, процес запалення триває 45–50 хвилин. У разі потрапляння недопалка на глибину 5–10 см, він запалюється значно швидше — через 12–35 хв. Приблизно такі самі наслідки виникають у разі потрапляння недопалка в сіно або солому.

Дуже небезпечно палити лежачи в ліжку, особливо в нетверезому стані. Курець засинає, цигарка падає на постіль і починається пожежа. Як правило, у цьому випадку курець отримує дуже сильні опіки або гине.

Запам’ятай, що максимальна температура запаленої цигарки -300-420° при терміні горіння 4-8 хвилин. Це викликає тління і як результат загорання предметів на які було покладено недопалок. Це стає причиною близько16% всіх пожеж.

ІІІ. Перевірка знань учнів.

1.      Назвіть основні правила першої допомоги у разі опіків.

2.      В чому полягає небезпека шоку і які протишокові заходи ви знаєте ?

3.      Якими будуть ваші дії у разі пожеж від електричного струму ?

4.      Як надається допомога потерпілим від отруєння чадним газом ?

5.      У чому полягає небезпечність куріння з точки зору протипожежної безпеки?

ІV. Підсумок бесіди.

 ТЕМА 9.  ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВІДПОЧИНКУ У ЛІСІ.

Мета: ознайомити учнів з причинами виникнення пожеж у лісі та наслідками недотримання правил протипожежної безпеки; навчити учнів  правильно діяти у випадку виявлення пожежі у лісі,  знаходити правильний вихід із складних ситуацій; розвивати навички самозахисту в екстремальних умовах; вховувати розсудливість, почуття відповідальності за свої вчинки.

Хід бесіди.

І. Повідомлення теми та мети бесіди.

ІІ. Основний матеріал бесіди.

Пожежа — стихійне лихо, що має катастрофічні наслідки для природи й людей.

Найчастіше лісова пожежа провокується людською недбалістю: не загашені багаття, кинуті недопалки, іскри вихлопів. Рідше вона починається в результаті удару блискавки в сухостійне дерево або внаслідок тривалого тертя дерев. Найбільш пожежонебезпечними ліси стають у період сухої та спекотної погоди.

Літо — час пікніків. А будь-який пікнік зазвичай не обходиться без багаття. На «живому» вогні так чудово присмажити хліб, а у вугіллі — спекти картоплю. А якщо «у програмі» шашлик, то без багаття — аж ніяк!

Одне лихо — далеко не всі знають, як правильно розпалювати багаття. А як?

Якщо ви з друзями багато років виїжджаєте на те саме місце, користуйтеся старими кострищами. Своїми, чужими — не важливо. А важливо, щоб багаття горіло на галявині, подалі від дерев і кущів. Інакше від полум’я можуть спалахнути гілки, а там і до лісової пожежі недалеко.

Якщо старого кострища немає, виберіть рівне місце посередині галявини, подалі від дерев і кущів. Гострим ножем підріжте дерен до землі по колу майбутньої межі багаття. Розріжте дерен внутрішньої частини кола на вісім однакових частин. Акуратно підріжте кожну частину, переверніть і покладіть по периметру кострища.

Складіть сухі дрова та дрібні гілочки. Для розпалювання можна взяти клапоть газети або бересту. До речі, багаття зручніше за все розпалювати звичайними сірниками, а не запальничкою.

Не кладіть відразу занадто багато дров — велике полум’я не гріє, а обпалює, і стежити за ним складніше. Поки багаття горить, дивіться, щоб іскри не розліталися.

Перед тим як іти, обов’язково залийте вугілля водою, навіть якщо вам здається, що воно остаточно згасло. Дерен покладіть на місце. І не забудьте забрати із собою сміття — порожні пластикові пакети та пляшки, консервні бляшанки, серветки. Складіть сміття в пластиковий пакет і викиньте в перший же сміттєвий контейнер, який побачите дорогою додому.

Причини пожеж у лісі

Причинами пожежі в лісі можуть стати блискавка або засуха, але головною причиною виникнення пожеж у лісі є необережність людини.

Пам’ятайте, що вкрай небезпечно:

·        кидати палаючі сірники, недопалки;

·        палити суху траву;

·        розводити вогнища;

·        залишати в лісі промаслені або просочені іншою горючою речовиною клапті тканини.

Причини загорянь лісових масивів можуть бути найрізноманітнішими. Майже 90 % лісових пожеж виникають через недотримання правил пожежної безпеки поводження з вогнем в місцях праці та відпочинку.

Ліс — наше багатство, і не допустити його знищення вогнем — нам по силах.

 У пожежонебезпечний період слід дотримуватися особливої обережності в поводженні з вогнем.

 Не розпалюйте багаття в лісі, якщо в цьому немає нагальної потреби.

 Пам’ятайте: за жодних умов не можна розпалювати багаття під пологом хвойного молодняку, на торф’яних ґрунтах, а також у пожежонебезпечну погоду.

 Не можна залишати багаття без догляду, залишати місця привалу, не переконавшись у тому, що багаття загашено. Тримайте напоготові засіб пожежогасіння. Ретельно дотримуйтесь правил розведення багать.

 Забороняється кидати палаючі сірники, непогашені недопалки (виробіть у себе звичку: не кидати використаний сірник, не переломивши його пальцями, тому що, не загасивши сірника, його не можна зламати).

 Не їдьте до лісу в автомобілі без вогнегасника. Не можна заправляти пальним баки під час роботи двигунів внутрішнього згоряння, а також палити поблизу машин, що заправляються пальним.

Для запобігання виникненню пожеж кожний громадянин зобов'язаний суворо додержувати встановлених правил щодо їх попередження у житлових будинках, на підприємствах, у лісах, на торф'яниках, у домі та в інших місцях.

На об'єктах народного господарства, з урахуванням виробничих умов, встановлюється протипожежний режим і розробляються інструкції як для всього об'єкта, гак і для окремих цехів, дільниць, бригад. В інструкціях наводяться норми зберігання різних матеріалів, зазначаються місця, де не можна курити і влаштовувати відкрите полум'я, описується порядок дій у разі виникнення пожежі.

Більшість  лісових,  торф'яних  і  польових  пожеж виникають  поблизу  населених  пунктів  і  доріг  через необережне   поводження   з   вогнем,   від   непогашених вогнищ   чи   іскор,   що   вилітають   із   вихлопних  труб автомобілів,   тракторів.   Особливо   легко   загоряються хвойні ліси, сухі торф'яники, дозрілі хліба, суха трава. Тому не можна розводити вогнища у лісах, особливо хвойних, на торф'яниках, у заростях очерету, поблизу посівів зернових. Не дозволяється курити у лісі (можна на спеціально обладнаних майданчиках), біля валків скошеного хліба, під час роботи на комбайнах, тракторах,  підбирачах, автомобілях. Усі машини повинні бути обладнані іскрогасниками.

Пам'ятайте! Куди б Ви не вирішили піти, де б не планували перебувати, Ви можете опинитись у екстремальних умовах. Тому:

• знайте приблизно свій шлях мандрівки;

• майте при собі засоби визначення напрямків сторін горизонту;

• майте одяг, придатний для будь-яких погодних умов;

• майте достатньо їжі, води, сірників, речей та засобів для захисту свого життя.

Пожежі в лісах, степах та на торфовищах. Що робити, якщо Ви потрапили до епіцентру пожежі?

• Не панікуйте та не тікайте у протилежний від вогню бік, від полум'я, що швидко наближається, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову й обличчя одягом.

• 3 небезпечної зони, до якої наближається полум'я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню. Якщо втекти від полум'я неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість, при наявності водойми ввійдіть в неї або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі, - воно тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини.

• Гасити полум'я невеликих низових пожеж можна, забиваючи його гілка-ми листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами. Будьте обережні в місцях горіння високих дерев - вони можуть впасти та травмувати Вас.

• Під час гасіння пожежі не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з поля зору інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв'язок перегукуючись.

• Особливо обережно поводьтесь у місцях торф'яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі провалля, тому пересувайтесь, по можливості, перевіряючи палицею глибину шару, що вигорів.

• Після виходу з епіцентру пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.

Якщо Ви потрапили в зону небезпеки

Постарайтеся швидко проаналізувати обстановку: напрямок і силу вітру, стан людей, рельєф місцевості.

Визначте вогнище пожежі, напрямок і швидкість її поширення й негайно рухайтесь у безпечне місце.

У разі швидкого наближення фронту пожежі киньте спорядження, залишіть тільки медичну аптечку, сигнальні засоби й НЗ продовольства.

Тікати від пожежі слід лише в навітряний бік (іти на вітер), обходячи вогнище пожежі збоку.

У разі наближення пожежі рясно змочіть одяг і ляжте у воду. На мілководді загорніться з головою в спальний мішок, попередньо намочивши його та одяг. Зробіть багатошарову пов’язку для обличчя, яку теж змочуйте водою.

У разі потрапляння у вогнище пожежі необхідно зняти з тіла весь нейлоновий, капроновий та інший одяг, що плавиться, позбутися пального й легкозаймистого спорядження.

Забороняється підпалювати дерева з метою подачі сигналів небезпеки.

Вийшовши із зони пожежної небезпеки, слід відразу ж повідомити в місцеві центри управління в справах ЦЗ й НС про час і місце виникнення та виявлення пожежі.

Протипожежні заходи в лісі не складні й зовсім не потребують матеріальних затрат.

Лише обережного дбайливого ставлення, розуміння серйозності можливих наслідків.

Тож оберігаймо "зеленого друга" від знищення вогнем. Щоб завжди милуватися його красою, знаходити затишок під його кронами, дихати свіжістю на повні легені.

Пам'ятайте, що лише висока культура поводження з вогнем, дотримання правил пожежної безпеки позбавить вас від біди і страждань, що приносять пожежі.

ОТЖЕ!

Якщо ви опинилися поблизу місця пожежі в лісі або відчули запах диму:

Підійдіть ближче й з'ясуйте, що горить, у яку сторону дме вітер, яка небезпека поширення пожежі, чи є діти в зоні руху вогню, негайно попередьте всіх людей, що перебувають поблизу, про необхідність виходу з небезпечної зони. Організуйте їхній вихід на дорогу чи просіку, широку галявину, до берега річки або водойми, у поле. Виходьте з небезпечної зони швидко.

Оцініть ситуацію — чи варто намагатися загасити пожежу самотужки або краще поспішити по допомогу, щоб не втратити даремно часу й не дати вогню набрати сили. Ідучи від вогню, накрийтеся мокрим одягом,і, вийшовши на відкритий простір або галявину, дихайте повітрям біля землі — там воно менш задимлене, рот і ніс при цьому прикрийте ватно-марлевою пов'язкою чи ганчіркою. Після виходу із зони пожежі повідомте про місце, розміри й характер пожежі в адміністрацію населеного пункту, лісництво або протипожежну службу, а також місцевому населенню.

Якщо ви вирішили гасити вогонь самостійно

1. Заливайте вогонь водою з найближчої водойми, засипайте землею. Використовуйте для гасіння оберемки гілок від дерев листяних порід або деревця завдовжки 1,5-2 м, мокрий одяг, щільну тканину. Наносьте ковзних ударів по крайці вогню збоку вбік вогнища, немовби замітаючи полум'я; гілки, тканину після кожного удару перевертайте, щоб вони, таким чином охолоджувалися й не зайнялися. Затоптуйте невеликий вогонь ногами, не давайте йому перекинутися на стовбури й крони дерев. Якщо вогонь перекинувся на крони, звалюйте дерева, які ще не спалахнули, на його шляху (кроною від місця пожежі). Під час гасіння пожежі дійте обачно, не йдіть далеко від доріг і просік, не випускайте з виду інших учасників, підтримуйте з ними зоровий і звуковий зв'язок.

2. Загасивши невелику пожежу, не йдіть доти, поки не переконаєтеся, що вогонь не розгориться знову. Повідомте в лісництво чи пожежну охорону про місце й час пожежі, а також про можливі його причини. Якщо саме ваші необережні дії призвели до виникнення пожежі, не намагайтеся приховати цей факт й утекти, - рано чи пізно винуватець буде встановлений, але сума відшкодування збитку від несвоєчасно загашеної пожежі буде набагато більшою від тієї, яку ви заплатите, вчасно зупинивши вогонь.

ІІІ. Перевірка знань учнів.

1. Чому  виникають пожежі у лісі ?

2. Які ви знаєте наслідки  таких пожеж?

3. Як можна уникнути пожежі на природі?

4. Де можна розводити вогнище в лісі?

5. Чим можна гасити вогнище в лісі?

6. Коли можна йти з лісу?

ІV. Підсумок бесіди.

Тема 10. Підсумкове заняття. Протипожежна безпекаМета:    закріпити знання учнів з питань пожежної безпеки; сформувати  навички  правильних  дій  при  пожежі; навчитися  швидко  оцінювати  небезпечні  ситуації; приймати  оптимальне  рішення  щодо  їх  подолання;; активізувати  пізнавальну  та  творчу  діяльність  школярів;  виховувати  бережне  відношення  до  свого  здоров'я.